Тривога вчителя і учнів за долю зарубіжної літератури

 Зарубіжна література, як предмет, може щезнути з навчальної програми… Важко передати мої почуття, викликані цим повідомленням. Здивування, обурення, розгубленість чи все разом взяте, що не має окремої назви? Хотілося сприйняти це як немудрий жарт і сказати собі: «Такого не може бути». Проте чомусь на думку постійно спливала заява відомої телеведучої про маловартість рідної мови, бо «вона нікого не нагодує». Якщо в нашій державі публічній людині можна безкарно висловлювати подібні гасла, чого ж простіше українських школярів позбавити предмета, який не лише несе їм знання, а й, що набагато важливіше, творить душу, формує світогляд, відкриває світ, допомагає зрозуміти людей та знаходити друзів і однодумців в інших країнах.

 Зарубіжна література може щезнути? Якщо так станеться, як же я і тисячі інших учителів пояснимо цей факт своїм вихованцям? Промовчимо чи визнаємо свою неспроможність захистити предмет? Запропонуємо скорочені тексти (вони і тепер вже часто скорочені!) і зустрічі з улюбленими авторами та героями лише на уроках позакласного читання: «Галопом по Європі і не тільки?» В кращому випадку учні будуть рахувати нас боягузами і лицемірами. В гіршому – бездіяльність і деструктивне мислення урядовців і педагогів травмує свідомість підлітків і неминуче «створить» невиліковних моральних калік.

 Зарубіжна література для української молоді – це невідкладна потреба духовного розвитку. Рамки нашого менталітету довгий час були стягнуті «залізним» кордоном та ідеологічними колючими дротами, і тому ми є в чомусь обмеженими, незважаючи на багатство культури рідного краю.

 За роки своєї педагогічної діяльності я часто спостерігала, як під впливом дивовижних творів зарубіжної літератури та життєдайної екзистенції світового мистецтва мої учні ставали кращими і сильнішими. Під час Революції Гідності учениця Шніцар Юлія читала в школі свої поезії, які відзначалися яскравою громадянською позицією. Протистояння патріотів і злочинної влади на той час було невизначеним, тому деякі однокласники і вчителі застерігали юнку від можливих неприємностей. Моє серце повнилося гордістю, коли вона відповіла слабкодухам: «Ви читали Шекспіра? Знаєте як вчинив Гамлет? «Бути чи не бути?.. Бути!»

 У 2018 році нашу школу закінчила Русановська Марія, учасниця і переможниця чисельних районних та обласних конкурсів і олімпіад. Дівчина часто говорить, що моральним еталоном для неї є рибалка Сантьяго та його «кодекс честі». Робота учениці за повістю Хемінгуея

« Старий і море» отримала перемогу на районному конкурсі «Книга, яку варто прочитати». До слова, названі випускниці нашої школи, і не лише вони, продовжують навчання на філологічному факультеті Львівського національного університету імені І. Франка. Молодий науковець того ж навчального закладу аспірантка Шума Лілія є фанаткою середньовічної європейської поезії. Студентка акторського факультету Кузіна Вікторія дебютувала на сцені шкільного театру в складі гуртка «Невизнані генії»,

і це визначило її подальшу долю…

 Зарубіжна література… Не всі, хто вчить цей предмет, виберуть його своєю професією. Але це не привід вилучати його з шкільної програми.

 Тисячі років сотні митців розсипали коштовні камені душ на сторінках своїх творів, щоб читачі, збираючи їх, закладали міцні підвалини для Духу, який неодмінно приведе нас до Абсолютного Добра.

 Хто з нас візьме на себе відповідальність позбавити учнівську молодь такої можливості?

Учитель – методист

Кам’янобрідської ЗОШ І-ІІІ ст.

імені Петра Андрусіва

Яворівської районної ради

Львівської області

Наумко Тетяна Анатоліївна

Державний стандарт базової середньої освіти. Проєкт (2019). Громадське обговорення. Спецвипуск журналу «Зарубіжна література в школах України» (№ 6, 2019) 

Важливі події

Новини

Тисяча журавлів. Copyright © 2018
Створення сайтів - студія «ВЕБ-СТОЛИЦЯ»