Секретар Посольства Аргентинської республіки в Україні пан Ромеро відвідав ПНПУ імені В.Г. Короленка

13 грудня 2018 р. відбувся візит секретаря Посольства Аргентинської республіки в Україні пана Аріеля Макса Санчеса Ромеро (Ariel Max Sanchez Romero) до Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

 

Організаторами зустрічі  стали проректор із наукової роботи ПНПУ імені В.Г. Короленка Сергій Шевчук, начальник відділу інноваційної діяльності та міжнародних зв’язків Ірина Когут, декан факультету філології та журналістики Оксана Кирильчук, директор Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури, завідувач кафедри світової літератури Ольга Ніколенко. 

 

Під час візиту пан Ромеро зустрівся з викладачами й студентами факультету філології та журналістики, історичного факультету і прочитав для них надзвичайно цікаву лекцію про історію та розвиток Аргентини, а також представив творчість видатних аргентинських письменників в українських перекладах, найкращі аргентинські кінофільми, відзначені міжнародними преміями, та історичні розвідки про українців в Аргентині. Під час лекції студенти й викладачі мали змогу переглянути фільм про сучасну Аргентину і побачити зразки аргентинського танго у виконанні професіональних танцівників. Пан Ромеро подарував низку книжок і кінофільмів для університету. 

 

На базі Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка відбулася зустріч пана Ромеро із адміністрацією, в ході якої було обговорено кроки подальшої співпраці між Україною та Аргентиною на рівні освітніх закладів. Проректор із наукової роботи Сергій Шевчук запропонував реалізувати українсько-аргентинські освітні проекти, спрямовані на розширення знань і компетентностей студентів у галузі туризму, іноземних мов та літератур. Завідувач кафедри світової літератури, професор Ольга Ніколенко розповіла про те, що творчість аргентинських письменників (Х. Кортасара, Л.Х. Борхеса  та ін.) з 2017 р. уведено до програми із зарубіжної літератури для 11 класу і нині авторський колектив готує новий підручник для шкіл України, де аргентинська література знайде належне висвітлення. Начальник відділу інноваційної діяльності та міжнародних зв’язків Ірина Когут запропонувала укріплювали зв’язки між університетом і Посольством Аргентинської республіки в Україні в аспекті академічної мобільності й наукової співпраці викладачів та студентів.

 

Тетяна Оніпко від імені студентства подарувала шановну гостю автентичну українську пісню.

4 грудня 2018 р. факультет філології та журналістики ПНПУ імені В.Г. Короленка на чолі з деканом Оксаною Кирильчук приймав дорогих гостей – понад 70 учнів із чотирнадцяти шкіл м. Полтави (№ 3, 5, 13, 16, 17, 19, 25, 27, 28, 30, 31, 33, 37, 38). На сцені великого актового залу університету вони показали студентам-філологам літературно-театралізоване свято «Людина створена для щастя, як птах для польоту» до 165-річчя від дня народження В.Г. Короленка і 105-річчя ПНПУ імені В.Г. Короленка.

 

Організаторами заходу стали міський кабінет Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради і методист Наталія Горбаньова, кафедра світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка на чолі із завідувачем, професором Ольгою Ніколенко, творча група вчителів зарубіжної літератури м. Полтави (Алла Олейникова, Ірина Оверчук та ін.). Свято успішно відбулося за підтримки проректора з виховної роботи ПНПУ імені В.Г. Короленка Валентини Богути та виховного відділу.

Учні 5-11-их класів майстерно представили уривки зі щоденників і творів В.Г. Короленка «Парадокс», «Ліс шумить», «У поганому товаристві» та ін. Українські пісні, художня проза й вірші, музичні твори у виконанні маленьких акторів зворушили серця майбутніх учителів-словесників і надихнули на опанування майбутньої професії.

Декан факультету Оксана Кирильчук щиро подякувала учням і вчителям за радість збереження спадщини В.Г. Короленка і запросила їх стати студентами факультету філології та журналістики. Учням було продемонстровано профорієнтаційний відеоролик про спеціальності факультету філології та журналістики.

Завідувач кафедри світової літератури, професор Ольга Ніколенко розповіла про діяльність Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури й подарувала маленьким акторами від кафедри світової літератури солодощі до Дня Святого Миколая із побажаннями подальших творчих успіхів у галузі філології.

Світле ім’я В.Г. Короленка об’єднало учнів і студентів у прагненні творити добро й читати найкращі книжки світу, без яких неможливий поступ молоді в майбутнє.

У Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти вийшов новий навчально-методичний комплект із зарубіжної літератури для вчителів, які працюють у 10 класі за рівнем стандарт. Укладач посібника – Людмила Ковальова, старший викладач кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, авторка підручника із зарубіжної літератури для 10 класу (рівень стандарт, керівник авторського колективу – Ольга Ніколенко). До навчально-методичного комплекту увійшли календарно-тематичне планування для 10 класу уроків зарубіжної літератури (рівень стандарт); орієнтовні контрольні запитання та завдання за рівнями до тем, визначених програмою; методичні рекомендації до викладання зарубіжної літератури у 2018-2019 навчальному році, а також вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури. Матеріали посібника сформовані з урахуванням компетентнісного підходу, взаємозв’язків художньої літератури та мистецтва, сучасного інформаційного середовища. Посібник стане корисним молодим і досвідченим учителям-словесникам, а також студентам філологічних факультетів закладів вищої педагогічної освіти.

Ознайомитися із посібником можна на сайті Тисяча журавлів у розділі Навчальні матеріали (Конспекти уроків).

8-9 листопада 2018 р. кандидат педагогічних наук, доцент кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Інга Капустян взяла участь у семінарі науково-дослідницького Центру Андерсенознавства – The Hans Christian Andersen Centre (м. Оденсе, Данія), створеного на базі Південного Університету – Southern Danish University (SDU).

Головна мета науково-практичного семінару – обговорення наукової та культурно-освітньої рецепції Г. К. Андерсена в Україні, а також представлення скандинавського напрямку досліджень кафедри світової літератури, Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, розвиток наукових дансько-українських зв’язків у галузі літературознавства.

Модератором семінару стала Анна Клара Бом (Anne Klara Bom, PhD, associate professor), головний спеціаліст Центру Андерсенознавства з питань дослідження літературної спадщини Г.К. Андерсена в інтернаціональному контексті. На зустрічі були присутні: директор Центру Андерсенознавства, професор скандинавської літератури Йоханес Ньорегард Франдсен (Johs. Nørregaard Frandsen), а також кандидати наук Т.Б. Томсен (Phd, Thorsten Bøgh Thomsen), С. Корсгаард ( Phd-stipendiat, Sofie Korsgaard Stobberup), Е.С. Аскгаард (Phd Ejnar Stig Askgaard), науковий співробітник С. Б. Йоргенсен (Videnskablig assistent, Sara Bruun Jørgensen) разом із куратором Національного музею Г.К. Андерсена в м. Оденсе А. Грум-Швенсен (Museumsinspektør, Ane Grum-Schwensen).

У межах заходу відбувся науковий діалог дослідників Центру Андерсенознавства, які розповіли про нову концепцію розуміння літературної спадщини Г.К. Андерсена в сучасному культурному контексті.

Інга Капустян представила данським науковцям результати докторської дисертації на тему «Типологія жанрів Г.К. Андерсена у скандинавському літературному дискурсі». Вона наголосила, що творчість Г.К. Андерсена в контексті вивчення зарубіжної літератури викликає особливий інтерес, враховуючи популярність скандинавської культури в Україні. Інга Капустян зауважила, що вивчення творчості митця має пізнавальну, світоглядну і виховну функцію, а також сприяє формуванню соціально-культурної компетентності української молоді. Інга Капустян презентувала данським дослідникам підручник із зарубіжної літератури для 5 класу авторського колективу під керівництвом професора Ольги Ніколенко (де представлені казки письменника), а також сучасні українські видання творів Г.К. Андерсена.

Науковці Центру Андерсенознавства зацікавилися станом вивчення творчості Г.К. Андерсена в Україні на підставі критичного переосмислення радянської, вітчизняної та зарубіжної історіографії й аналізу історичних джерел. Запропонована Інгою Капустян презентація літературного доробку Г.К. Андерсена викликала інтерес до подальшого спільного діалогу щодо поглиблення вивчення й розуміння творчості Г.К. Андерсена в інтернаціональному контексті, зокрема в Україні. По завершенню роботи семінару Інга Капустян отримала лист-подяку про участь у заході, а також про вивчення й представлення доробку Г.К. Андерсена в Україні.

Науковці Данії та України висловили бажання продовжити діалог щодо спадщини Г.К. Андерсена та скандинавської літератури в подальшому. Восени 2019 р. кафедрою світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка заплановано проведення III Міжнародної науково-практичної конференції «Північний вітер: скандинавський світ в освіті, культурі та науці України», до участі в якій будуть запрошені представники Центру Андерсенознавства, науковці й учителі України, Данії, Швеції, Фінляндії та інших країн.

6-8 листопада 2018 р. на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка відбулася IV Міжнародна науково-практична конференція «Зарубіжні письменники і Україна». Конференція започаткована факультетом філології та журналістики, кафедрою світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка у 2010 р. Цьогоріч у зібранні взяли участь понад 200 науковців, учителів, методистів, студентів і аспірантів із різних областей України, а також із Данії, Німеччини, Білорусі та інших країн. Організаторами конференції стали ПНПУ імені В.Г. Короленка, Полтавський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, Львівський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, Університет UCC (Копенгаген, Данія), Товариство дансько-української дружби.

 

У вітальному слові до учасників конференції звернувся ректор ПНПУ імені В.Г. Короленка, доктор філологічних наук, професор Микола Степаненко. Він відзначив важливість дослідження зв’язків зарубіжних письменників із Україною, а також націотворчу роль української мови, української літератури та зарубіжної літератури в розбудові демократичної України.

У конференції взяла участь головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Олена Котусенко, яка розповіла про нові підходи до викладання української мови, української літератури та зарубіжної літератури в контексті Нової української школи.

Кандидат філологічних наук, доцент Сергій Коновалов (Мінськ, Білорусь) виголосив доповідь англійською мовою на тему «The Role of Photograph in The Rain Before it Falls by Jonathan Coe».

Доктор філологічних наук, професор Ольга Ніколенко (Полтава) висвітлила історичний і виховний зміст творів сучасних зарубіжних митців про Другу світову війну.

Кандидат філологічних наук, доцент Богдан Стороха (Полтава) розкрив естетику повісті Ясунарі Кавабата «Тисяча журавлів», спираючись на особливості японського мистецтва та японської мови.

Кандидат філологічних наук, доцент Лілія Овдійчук (Рівне) розповіла про роль України в житті й творчій долі Олександра Купріна та Єжи Єнджеєвича і презентувала нові видання, які вона підготувала за сприяння товариства «Просвіта».

Методист Полтавського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Валентина Чирка розкрила внесок видатних письменників світу, які побували на Полтавщині. А методист Львівського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Людмила Ковальова розповіла про геніїв слова, пов’язаних зі Львовом.

Видавець і головний редактор журналу «Зарубіжна література в школах України» Дмитро Лебедь (Київ) повідомив про сучасні проекти часопису для вчителів – сайт «Тисяча журавлів» і науково-методичні вебінари.

Учитель німецької мови та зарубіжної літератури Катерина Ніколенко (Полтава) представила результати компаративного дослідження творчості Генріха Белля і Василя Стуса, а також маловідомі факти із життя німецького митця, який став на захист великого українського поета й перекладача.

У межах конференції працювали різні платформи – наукова, методична, молодіжна і Online Platform.

Найбільш чисельною і активною виявилася методична платформа, яка об’єднала творчі групи вчителів Львівщини та Полтавщини завдяки зусиллям методистів Валентини Чирки, Людмили Ковальової, Наталії Горбаньової. Учительський міст «Львів – Полтава» відкрив нові обрії для творчої співпраці й обміну досвідом. У методичній платформі також взяли участь передові вчителі, автори посібників і програм з інших областей України – Кіровоградської (Ольга Гузь, Світлана Тіхоненко), Київської (Олена Пітерська), Черкаської (Людмила Юлдашева), Вінницької (Жанна Костюк). 

Online Platform представлена на веб-сторінці Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури.

Ліричну атмосферу конференції створили пісні у майстерному виконанні доцента Гліба Кудряшова і студентки Анастасії Надутік. Учасники зібрання привітали світлого лицаря українського слова – Миколу Степаненка з ювілеєм народною піснею «Ой у лузі червона калина…».

На честь методиста методичного кабінету відділу освіти Яворівської РДА Оксани Майхер, день народження якої припав на 7 листопада, і кандидата філологічних наук, доцента Мінського державного університеті (Білорусь) Сергія Коновалова звучали пісні української та білоруською мовами.

Культурна програма конференції була цікавою і насиченою. Гості відвідали музеї І.П. Котляревського, В.Г. Короленка в Полтаві, Національний музей-заповідник М.В. Гоголя в с. Гоголевому Шишацького району Полтавської обл., а також виставу «Остання любов гетьмана» (драматург Анатолій Крим) в Полтавському академічному обласному музично-драматичному театрі імені М.В. Гоголя.

Представників різних поколінь науковців, учителів і студентів об’єднала велика любов до українського слова й духовних цінностей світу, без яких неможливо побудувати соборну державу.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ

Степаненко Микола Іванович, доктор філологічних наук, професор, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – голова оргкомітету
Шевчук Сергій Миколайович, доктор географічних наук, доцент, проректор із наукової роботи Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Кирильчук Оксана Борисівна, кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Ніколенко Ольга Миколаївна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, директор Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури – заступник голови оргкомітету
Єнко Лідія Дмитрівна, директор Національного музею-заповідника М. В. Гоголя
Єнко Ярослав Миколайович, завідувач відділом науково-експозиційної роботи Національного музею-заповідника М. В. Гоголя
Карстен Хаммер, професор університету UCC (Копенгаген, Данія), почесний професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Іван Нестер Нільсен, голова Товариства дансько-української дружби (Копенгаген, Данія)
Чирка Валентина Василівна, методист відділу гуманітарних та мистецьких дисциплін Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського
Горбаньова Наталія Миколаївна, методист міського кабінету Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради
Ковальова Людмила Леонідівна, старший викладач кафедри гуманітарної освіти Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»
Конєва Тетяна Михайлівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – відповідальний секретар оргкомітету
Орлова Ольга Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Тарасова Наталія Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Фісак Ірина Володимирівна, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Капустян Інга Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Лебедь Дмитро Олександрович, головний редактор і видавець журналу «Зарубіжна література в школах України»

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

6 листопада 2018 р.
Заїзд і поселення гостей
12.00 – 14.30 – екскурсія до Музею-садиби І.П. Котляревського (Полтава)
14.30 – 16.00 – творчі зустрічі в Науково-методичному центрі якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури (університет, корпус 2, ауд. 402, 403)
16.00 – 17.00 – екскурсія до Літературно-меморіального музею В.Г. Короленка (Полтава)

7 листопада 2018 р.
8.30 – 9.30 – ранкова кава в Науково-методичному центрі якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури (університет, корпус 2, ауд. 402, 403)
9.30 – 13.00 – Наукова платформа, перше пленарне засідання (університет, корпус 2, ауд. 311)
13.00 – 14.00 – обід
14.00 – 16.00 – Методична платформа, друге пленарне засідання (університет, корпус 2, ауд. 417)
14.00 – 16.00 – Наукова платформа, секції (університет, корпус 2, ауд. 402, 403)
16.30 – 19.00 – вистава «Остання любов гетьмана» (Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М.В. Гоголя)

8 листопада 2018 р.
9.00 – 17.00 – екскурсія до Національного музею-заповідника М. В. Гоголя для гостей (Гоголеве)
9.00 – 13.00 – Молодіжна платформа, секції (університет, корпус 2, ауд. 402, 403)
9.00 – 13.00 – On-line платформа (університет, корпус 2, ауд. 402, 403)

Регламент виступів: пленарна доповідь – до 15 хв., виступ на секційному засіданні – до 10 хв., участь у дискусії – до 5 хв.
Робочі мови конференції – українська, англійська, німецька, білоруська, російська
Інформаційна підтримка – всеукраїнський науково-методичний журнал «Зарубіжна література в школах України» (головний редактор і видавець Дмитро Лебедь)

НАУКОВА ПЛАТФОРМА
ПЕРШЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ
7 листопада 2018 року
9.30 – 13.00
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
корпус 2, ауд. 311
Керівники засідання:
д. філол. н., проф. М.І. Степаненко, д. філол. н., проф. О.М. Ніколенко

Музичний дарунок від студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Привітання
Степаненко Микола Іванович, доктор філологічних наук, професор, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – голова оргкомітету
Шевчук Сергій Миколайович, доктор географічних наук, доцент, проректор із наукової роботи Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Кирильчук Оксана Борисівна, кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

Доповіді
Сергій Єфремов і художній текст про убивство Симона Петлюри
д. філол. н., проф. Наєнко М.К. (Київ)

Викладання української мови, української літератури та зарубіжної літератури в контексті завдань Нової української школи
головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Котусенко О.Ю. (Київ)

Тема Другої світової війни в програмі із зарубіжної літератури
д. філол. н., проф. Ніколенко О.М. (Полтава)

Олесь Гончар і Чингіз Айтматов: епістолярний діалог
д. філол. н., проф. Степаненко М.І. (Полтава)

Політ журавлів. Естетика повісті Кавабата Ясунарі «Тисяча журавлів»
к. філол. н., доц., перекладач Стороха Б.В. (Полтава)

The Role of Photograph in The Rain Before it Falls by Jonathan Coe
к. філол. н., доц. Коновалов С.М. (Мінськ, Білорусь)

Україна в житті й творчій долі Олександра Купріна та Єжи Єнджеєвича
к. пед. н., доц. Овдійчук Л.М. (Рівне)

«Львівська бруківка пам’ятає кроки геніїв…»
ст. викл. Ковальова Л.Л. (Львів)

Імена зарубіжних письменників на літературній карті Полтавщини
методист Чирка В.В. (Полтава)

Інноваційний досвід учителів м. Полтави
методист Горбаньова Н.М. (Полтава)

Генріх Белль і Василь Стус
студентка Ніколенко К.С. (Полтава)

У чому не правий Соломон
видавець та головний редактор журналу “Зарубіжна література
в школах України” Лебедь Д.О. (Київ)

МЕТОДИЧНА ПЛАТФОРМА
ДРУГЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ
7 листопада 2018 року
14.00 – 16.00
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
корпус 2, ауд. 417
Керівники засідання:
д. філол. н., проф. О.М. Ніколенко, к. пед.н., доц. О.В. Орлова, методист В.В. Чирка, методист Н.М. Горбаньова
Доповіді
Р.М. Рільке і метаморфози Орфея
к. філол. н., доц., перекладач Стороха Б.В. (Полтава)

Формування культурологічних компетентностей у процесі вивчення зарубіжної літератури методист Майхер О.М. (Яворів)

Літературна точка на карті Львова. Станіслав Лем (з досвіду залучення учнів до участі в проектах)
учитель Хабарова О.С. (Львів)

Україна в житті й творчості В.Г. Короленка
учитель Казмирчук А.І. (Львів)

«Бруно Шульц – галицький письменник та митець, Дрогобицький Сократ»
учитель Файчак Н.Я. (Дрогобич)

«Я побачив у Львові Міцкевича очі, Кривоносові плечі й Франкове чоло…»
учитель Ялтанець Т.Л. (Львів)

Місто Лева. Сторінками зарубіжної літератури
учитель Ільчишин Ж.М. (Львівська обл.)

Літературні генії, які залишили своє серце в Україні
учитель Ковалик І.М. (Львівська обл.)

Йозеф Рот – письменник межі. Пограниччя в текстах автора
учитель Кулик О.Б. (Львів)

Твори Шолом-Алейхема на українській сцені
учитель Курилець М.Г. (Судова Вишня Львівської обл.)

Літературна діяльність А.М. Курбського
ст. учитель Джангобекова Т.А. (Львів)

Інтелектуальна гра за поемою «Мертві душі» М.В.Гоголя
учитель Глібовець В.В. (Гребінка Полтавсько обл.)

Ментальне картографування на уроках зарубіжної літератури
учитель Демченко О.В. (Полтава)

Українські мотиви у творчості зарубіжних письменників: навчання у грі
завідувач РМК Костиренко Л.М. (Хорол)

Духовні витоки творчості Миколи Гоголя
учитель Кравчук В.І. (Лубни)

Емоційна складова у вивченні творів зарубіжної літератури: урок-експеримент «Зряче одне лиш серце» за повістю В.Г. Короленка «Сліпий музикант»
учитель Кучеренко Л.В. (Полтава)

Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки»
голова Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України Кірячок Н.В. (Полтава)

Фінська освіта стала ближчою
учитель Шелюг Т.В. (с. Трудолюб Миргородського району Полтавської області)

Гра в житті і в літературі: геокешинг на уроках словесності
методист Кременчуцького науково-методичного центру Горобченко І.В. (Кременчук)

Педагогічні стратегії розвитку критичного мислення при вивченні зарубіжної літератури в старшій школі та коледжах
викл. Новікова О.В. (Олександрія)

Теоретико-методологічні основи застосування жанрового аналізу художнього твору у фаховій підготовці майбутніх учителів зарубіжної літератури
к. філол. н., доц. Грицак Н.Р. (Київ)

Література як дзеркало аксіологічних трансформацій суспільства: концепція модулю Програми імені Жана Моне «Європейські цінності у художніх текстах» (EUVOLIA)
к. філол. н., доц. Тупахіна О.В. (Запоріжжя)

Методичний простір аналізу світової класики
к. пед. н., доц. Орлова О.В. (Полтава)

Активізація творчого мислення на уроках розвитку зв`язного мовлення із зарубіжної літератури
к. філол. н., ст. викл. Фісак І.В. (Полтава)

Інсерсеміотичні грані текстового простору Туве Янсон
к. філол. н., доц. Юлдашева Л.П. (Київ)

Мотив відчуження у творах В.Г. Короленка «Діти підземелля» та С. Гридіна «Не-Ангел»: ноосферний аспект вивчення
к. пед. н., учитель Васюта С.Д. (Рівне)

Аналіз – невід’ємна складова вивчення художнього твору як феномену зарубіжної літератури
ас. Гричаник Н.І. (Глухів)

Філософія буття в романі Е. Х. Портер «Просто Девід»
учитель Пітерська О.В. (Біла Церква)

Український етнос як складник духовно-поетичних феноменів Рільке
учитель-методист Малигіна Л.М. (Черкаси)

Специфіка гротескних форм ІУ частини роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»
учитель Тіхоненко С.О. (Кропивницький)

Екзистенційні мотиви у творчості Таїра Халілова
учитель Приліпко О. А. (Тальне Черкаської обл.)

Структурні особливості антропонімів (на матеріалі дитячих творів Галини Малик)
учитель Зінченко О. А. (Тальне Черкаської обл.)

Жанрова специфіка новел Рюноске Акутагава
учитель Сокуренко А. М. (Тальне Черкаської обл.)

Підліткові страхи і проблеми в циклі повістей В. Аутгільд Сульберг про суперкрутих
учитель-методист Семенюк О. О. (Київ)

Поетика постмодерну в оповіданні М. Павича «Скляний равлик»
ст. учитель Макаренко В.Г. (Попасна Луганської обл.)

Ігрові прийоми на уроках зарубіжної літератури
учитель-методист Сегеда Т.П. (Київ)

Вивчення творчості Джорджа Орвелла у шкільному курсі зарубіжної літератури
учитель-методист Туряниця В.Г. (Свалява Закарпатської обл.)

Ідея рівності людей у романі «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте
учитель-методист Підгорна Н. І. (Тальне Черкаської обл.)

Проблема особистості в творі Деніела Кіза «Квіти для Елджернона»
учитель -методист Костюк Ж.В. (Хмільник Вінницької обл.)

Полтава у творчості зарубіжних письменників
учитель-методист Онищенко Н.В. (Київ)

«Собор – храм душі чи в`язниця?» Компаративний аналіз образу архітектурної пам`ятки у творах Олеся Гончара та Віктора Гюго
учитель Коновалова О.О. (Полтавська обл.)

Теологічні аспекти творів Е.Е. Шмітта у шкільному вивченні
учитель Совгир К.С. (Полтавська обл.)

Образи мистецтва і митців у новелах О. Генрі
учитель Кляпчина В.А. (Полтава)

Життя і творчість В.Г. Короленка в системі роботи полтавських вчителів зарубіжної літератури
учитель Олейникова А.Л. (Полтава)

Роль галюциногенного в соціалізації особистості (за оповіданнями Мо Яня «Геній» і В. Підмогильного «Ваня»)
учитель-методист Кашуба Є.І. (Полтавська обл.)

Вивчення поетичних творів у старшій школі: Тумас Йоста Транстремер
учитель Гузь О.О. (Кропивницький)

Вивчення угорської літератури у світовому контексті
учитель Дебрецені О.О. (Чоп Закарпатської області)

Вдосконалення фахової майстерності вчителів. Як це працює?
видавець та головний редактор журналу “Зарубіжна література в школах України” Лебедь Д.О. (Київ)

НАУКОВА ПЛАТФОРМА
1 СЕКЦІЯ
УКРАЇНА В ЖИТТІ Й ТВОРЧОСТІ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ. ТИПОЛОГІЧНІ ТА ГЕНЕТИЧНІ ЗВ`ЯЗКИ ТВОРЧОСТІ ЗАРУБІЖНИХ І УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
7 листопада 2018 року
14.00 – 16.00
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
корпус 2, ауд. 402
Керівники засідання:
к. філол. н., доц. Т.М. Конєва, к. філол. н., ст. викл. І.В. Фісак

Доповіді
Концепт України в житті та творчості Карла Еміля Францоза
д. філол. н., проф. Зимомря М.І. (Дрогобич)

Рецепція образу України в творчості австрійських письменників
д. філол. н., проф. Зимомря І. М. (Ужгород)

Ольга Кобилянська як представник світової літератури (на прикладі аналізу німецькомовних творів збірки «Valse Melancolique»)
Dr. habil, Privatdozent Dr. habil, проф. Панасюк І.Л. (Франкфурт-на-Одері, Німеччина)
Україна в життєтворчості Сигізмунда Кржижановського
д. філол. н., проф. Ромащенко Л.І. (Черкаси)

Українська заробітчанка як героїня сучасної польської літератури (за романом Барбари Космовської «Ukraїnka»)
к. філол. н., доц. Крупка М.А. (Рівне)

Михаїл Нуайме: українські обрії
к. філол. н., доц. Тарасова Н.І. (Полтава)

Відображення духу України та її сутності у художній спадщині Р.М. Рільке
к. філол. н., доц. Дмитренко О.В. (Полтава)

Трансформация жанров украинского фольклора в рассказе В.Г. Короленко «Лес шумит»
к. пед. н., доц. Іванова І.Б. (Суми)

Образ України в англомовній творчості канадських письменників українського походження
к. філол. н., доц. Шадріна Т.В. (Запоріжжя)

Україна та українці в творчості Гійома де Боплана
к. філол. н., доц. Тимінська І.М. (Полтава)

Образ Криму в романі Л. Хайд «Омріяний край»
к. філол. н., доц. Горбач Н.В. (Запоріжжя)

Зарубіжні письменники у «Спогадах» Дмитра Павличка
к. філол. н., доц. Стадніченко О.О. (Запоріжжя)

Тема українсько-єврейських взаємин у творчості Переца Маркіша
к. філол. н., ст. наук. співроб. Антонюк М.А. (Київ)

Враження про Україну в романі О. де Бальзака «Селяни»
к. пед. н., викл. Чайка О.М. (Глухів)

Вектори європейського епосу ХІІ–ХІІІ століть у сучасному українському романі у віршах
д. філол. н., доц. Біляцька В.П. (Дніпро)

«Лист незнайомої» С. Цвейга і «Сойчине крило» І. Франка: до проблеми типологічних параллелей
д. філол. н., доц. Ленська С.В. (Полтава)

М.В. Гоголь в контексті зарубіжної літератури
викл. Брикса А.В. (Сарни)

Рубаї Омара Хайяма та Дмитра Павличка: до проблеми типологічної спорідненості
к. філол. н., доц. Радько Г.І. (Полтава)

«Ляльковий дім» Августа Стріндберга у дослідженні Наталії Кобринської
к. філол. н., доц. Химин О.Ф. (Дрогобич)

Білоруські письменники як майстри художньої інтерпретації українського слова
к. н. із соц. комунікац., доц. Кудряшов Г.О. (Полтава)

Театр М. Метерлінка і українське драматичне мистецтво початку ХХ ст.
к. філол. н., доц. Конєва Т.М. (Полтава)

Повість В. Винниченка «Краса і сила» і проза М. Горького: ґенеза й типологія індивідуальних стилів
к. філол. н., ст. наук. співробіт. Брайко О.В. (Київ)

Генрік Ібсен в інтертексті українського письменства 20-х років ХХ століття
к. філол. н., доц. Скорина Л.В. (Черкаси)

Тематичні й структурні паралелі української і каталанської прози
к. філол. н., доц. Крамар В.Б. (Хмельницький)

Ніцшеанський дискурс текстів Василя Стуса
к. філол. н., доц. Колодкевич Г. В. (Київ)

«…Впрочем, до Гоголя всякому далеко…» (рецепція другого тому «Мертвих душ» у творах «Садівник у засланні» Кіра Буличова та «Зустріч у дорозі» Анни Зегерс) к. філол. н., ст. наук. співроб. Сквіра Н.М. (Київ)
Микола Гоголь і Василівка
Єнко Я.М. (Гоголеве)

Карнавально-гротескні концепції в японській та східнослов`янських літературах і мистецтві: типологічні вияви та взаємні впливи
к. філол. н., доц. Шатова І.М. (Запоріжжя)

НАУКОВА ПЛАТФОРМА
2 СЕКЦІЯ
ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ Й КУЛЬТУРНОМУ ДИСКУРСІ. МОВНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
7 листопада 2018 року
14.00 – 16.00
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, корпус 2, ауд. 403
Керівники засідання:
к. філол. н., доц. Н.І. Тарасова, к. пед. н., доц. І.І. Капустян

Доповіді
«Роман про дитинство» в сучасній світовій літературі: поетика, рецепція, інтерпретація
д. філол. н., проф. Мацевко-Бекерська Л.В. (Львів)

Світове письменство на сторінках українських літературно-мистецьких часописів «Київ» і «Дзвін»
д. пед. н., доц. Нежива Л.Л. (Полтава)

Лейпцизький книжковий ярмарок: історія і сучасність
к. істор. н., доц. Кононенко В.В. (Полтава)

«Євангельський текст» у романі І. Буніна «Життя Арсеньєва»
асп. Орлов О.П. (Полтава)

Панас Мирний як перекладач творів світової літератури
к. філол. н., доц. Мелешко В.А. (Полтава)

Риси мультикультуралізму в романі «Не відпускай мене» Кадзуо Ішіґуро
д. філол. н., доц. Кушнірова Т.В. (Полтава)

Зарубіжна література у критичній і художній творчості І. Нечуя-Левицького к. філол. н., доц. Зінченко Н.І. (Полтава)
Методика вивчення американської гумористичної традиції у творах Марка Твена
к. філол. н., доц. Мартиросян Л.І. (Полтава)

Обрії світу в українській поезії 17 століття
к. філол. н., ст. викл. Литвин Л.М. (Полтава)

Метамодерністичне призначення автора у романі Дж. С. Фоера «Страшенно голосно і неймовірно близько»
ас. Кохан Р.А. (Львів)

Опозиція «свій-чужий» у романі М. Левицької «Два фургони»
к. філол. н., доц. Сидоренко О.В. (Запоріжжя)

Оповідна візуальність в романі Єнса Петера Якобсена «Нільс Люне»
к. філол. н., доц. Пічугіна Т.Є. (Дніпро)

Специфіка характеротворення жіночих образів в історичному романі Г.Сенкевича «Вогнем і мечем»
ас. Шульга О.О. (Запоріжжя)

Лікар і лірик німецького бароко Пауль Флемінг
лікар-травматолог Кононенко С.В. (Полтава)

Особливості хронотопу в інтелектуальних оповіданнях Е.А. По
асп. Шерстюк Н.О. (Полтава)

Сучасна польська література для дітей в рецепції української критики
ст. викл. Зелік О.А. (Полтава)

Українська література для дітей та юнацтва у сучасному мистецькому дискурсі к. пед. н., доц. Гоголь Н.В. (Глухів)
Засоби вираження сатири у творах Дж. Орвелла
викладач-методист Коломинська Т.Б. (Тальне Черкаської обл.)

Жанрова своєрідність роману Г.К. Андерсена «Імпровізатор»
к. філол. н., доц. Капустян І.І. (Полтава)

Поетика автобіографічного наративу К. Бліксен у романі «З Африки»
асп. Капустян М.Г. (Полтава)

Міфопоетична парадигма англійської барокової драми
к. філол. н., доц. Зуєнко М.О. (Полтава)

Специфіка функціонування архетипу сонце в англійській та українській бароковій ліриці магістр, викл. Степаненко О.Ю. (Полтава)
Наративні стратегії у романі Вільяма Теккерея «Ярмарок марнославства»
асп. Чижевська А.О. (Полтава)

Способи передавання чужої мови в циклі романів про Гаррі Поттера Дж. К. Роулінг: порівняльний аспект
д. філол. н., проф. Шитик Л. В. (Черкаси)

Символіка онімів у мові кримськотатарської поезії
д. філол. н., проф. Українець Л.Ф. (Полтава)

Переклади казок Ганса Крістіана Андерсена українською мовою: сакральний дискурс
к. філол. н., доц. Степаненко Н.С. (Полтава)

Мовні засоби відтворення лінгвокультурних особливостей в казках Г. К. Андерсена
к. філол. н., доц. Ніколашина Т.І. (Полтава)

Peculiarities of phraseological units translation (on the example of F. Fitzgerald’s work “The Great Gatsby”)
к. філол. н., доц. Люлька В.М. (Полтава)

Літературні власні імена в німецько-українському перекладі. Контрастивне дослідження на базі творів Томаса Манна (“Buddenbrooks”, “Der Zauberberg”, “Doktor Faustus”)
ст. викл. Сахарова Л.М. (Полтава)

Особливості перекладу творів Ярослава Івашкевича українською мовою
к. філол. н., доц. Болотнікова А.П. (Полтава)

Брати Гонкури. «У 18… році»: оригінал та особливості перекладу твору українською мовою
ст. викл. Таран З.М. (Полтава)

Сильні позиції в оригіналі і перекладі коротких оповідань сучасних американських і австралійських письменників
к. філол. н., доц. Ємець О.В. (Хмельницький)

Бикультуральность и ее отражение в языковой картине мира Н.В. Гоголя (лексико-грамматический аспект)
к. філол. н., доц. Козуб Г.М., к. філол. н., доц. Тукова Т.В. (Полтава)

Лінгвостилістичні особливості епістолярного мовлення в романі Л. Рінзер «Любов Абеляра»
викл. Біляцька В.В. (Дніпро)

Регулятивна стратегія мовчання в сучасному художньому тексті
к. філол. н., доц. Галаур С.П. (Полтава)

Невербальні компоненти в мові творів Г. Андерсена
к. філол. н., доц. Корнєва Л.М. (Полтава)

Семантичне поле «самотність» в ідіолекті М. Цвєтаєвої
к. філол. н., доц. Корновенко Л.В. (Черкаси)

Репрезентація художнього концепту «час» у творчості В. Маяковського
к. філол. н., доц. Кулєшова Л.М. (Черкаси)

Лінгвальні особливості творів дитячої літератури
к. філол. н., доц. Юлдашева Л.П. (Київ)

Генеза мовленнєвого етикету у творах української та зарубіжної літератури
к. пед. н., доц. Кузьмич О. А. (Київ)

Українські топоніми у творчості Олександра Пушкіна
ст. викл. Мельник О. А. (Вінниця)

Порівняльні конструкції у творах українських та зарубіжних письменників
ас. Донік О. М. (Черкаси)

Перекладацька майстерність Пауля Целана
ст. викл. Кононенко Н.О. (Полтава)

Аксіологічний вимір мовної особистості щоденникаря (на матеріалі діаріушів М. Кузміна й П. Тичини)
к. філол. н., ас. Дейна Л.В. (Полтава)

Прийменниково-субстантивні темпоративи в художньому дискурсі А.Камю: семантичний аналіз
к. філол. н., доц. Дерев`янко Л.І. (Полтава)

Поняття «Sense of Beauty» в японській культурі
к. філол. н., доц. Кравченко В.Л. (Полтава)

Swedish and Ukrainian holidays: cultural similarities and differences
магістр, викл. Дейнека С.О. (Полтава)

Реалії у збірці М. Гоголя «Миргород»: перекладацький аспект
к. філол. н., доц. Павельєва А.К. (Полтава)

Особливості лексико-граматичної репрезентації предикатів психоемоційного стану суб`єкта в україномовних перекладах романів Джейн Остен
к. філол. н., доц. Шрамко Р.Г. (Полтава)

Прийменники зі значенням допустовості в перекладацькій практиці (на прикладі творів братів Грімм)
асп. Кисла Н.В. (Полтава)

Аналіз лексико-семантичної групи рис людського характеру за твором М.П`юзо «Хрещений Батько»
к. пед. н., доц. Таловиря Г.М. (Полтава)

МОЛОДІЖНА ПЛАТФОРМА
8 листопада 2018 року
9.00 – 13.00
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
корпус 2, ауд. 402, 403
Керівники засідання:
к. філол. н., доц. Т.М. Конєва, к. філол. н., доц. Н.І. Тарасова

Доповіді

Авантюрно-пригодницькі мотиви в романі Дж. Лондона «Серця трьох»
асп. Дерій М.А. (Полтава)

Роль художньої деталі в структурі роману «Портрет Доріана Ґрея» О. Уайльда
асп. Штепа А.Л. (Полтава)

Скандинавська фольклорна традиція у казках Г.К. Андерсена
магістрантка Харченко А.С. (Полтава)

Лейтмотиви лірики Т. Транстрьомера та особливості їх вивчення у школі
студентка Дереча О.А. (Полтава)

Лірика Т. Транстрьомера в українських перекладах
студентка Крайнюк Ю.К. (Полтава)

Жанр хайку в творчому доробку Т. Транстрьомера: традиції та новаторство
студентка Туніцька К.Г. (Полтава)

Лейтмотивна організація роману «Пан» К. Гамсуна та повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського: до проблеми типологічної спорідненості
студентка Рябоконь І.С. (Полтава)

Проблема людської гідності та почуття обов`язку в романі Кадзуо Ішіґуро «Залишок дня»
магістрантка Володавець Н.М. (Полтава)

Моральна дилема людства: пам`ять та агресія чи забуття та спокій
(за романом Кадзуо Ішіґуро «Похований велетень»)
магістрантка Шах М.В. (Полтава)

Образ наратора як жанрова константа роману Мо Яня «Червоний гаолян»
магістрантка Плахотнік М.В. (Полтава)

Єдність краси природи і мистецтва у поезіях С. Малларме «Блакить» та М. Вороного «Блакитна Панна»
студентка Тихоненко М.М. (Полтава)

Адам Міцкевич в українській літературі
студентка Скляр О.В. (Полтава)

Японська й українська культура доби Середньовіччя
студентка Абду Ліна Алла Єддин (Полтава)

«Незвичайні пригоди Робінзона Кукурузо» Всеволода Нестайка: робінзонада на український лад
студентка Дмитренко К.С. (Полтава)

Шекспір і Україна
студентка Віскрівець М.С. (Полтава)

Творчість Гофмана в українському контексті
студентка Штанько Д.Р. (Полтава)

А. Чехов: «У моїх жилах тече українська кров»
магістрантка Горбань Л.В. (Полтава)

Київ у творчості й у серці Михайла Булгакова
магістрантка Холодько Ю.В. (Полтава)

Роль України у становленні поетеси Анни Ахматової
магістрантка Чайко І.М. (Полтава)

Олександр Пушкін і українські письменники
магістрантка Клименко В.І. (Полтава)

Українські мотиви в творчості Шмуеля Агнона
магістрантка Ювченко В.Ю. (Полтава)

Оповідання Мо Яня «Геній»: до проблеми художнього методу магістрантка Дмитрашек А.Л. (Полтава)

Українська тема в творчості О. де Бальзака
магістрантка Нагірна Д.О. (Полтава)

Образ Різдва у повістях Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі» і М. Гоголя «Ніч перед Різдвом»
студентка Ковальова М.О. (Полтава)

Марко Вовчок – перекладачка творів світової класики
студентка Логвінова К.О. (Полтава)

Олександр Грін і Україна
студентка Науменко А.Р. (Полтава)

Олександр Пушкін і Україна
студентка Печеник Ю.В. (Полтава)

О. де Бальзак і Україна
студентка Муха О.С. (Полтава)

Кримські сонети Адама Міцкевича
студентка Титар Т.Р. (Полтава)

Комедії Мольєра «Школа чоловіків» і «Школа жінок»
студентка Паш К.І. (Полтава)

«Осіння пісня» і «Сентиментальна розмова» Поля Верлена: українські переклади студентка Школа М.С. (Полтава)

Оповідання Рея Бредбері: особливості поетики
студентка Сидоренко А.А. (Полтава)

Українські романтичні балади Петра Гулака-Артемовського і Левка Боровиковського в європейському контексті
магістрантка Калюжна В.Г. (Полтава)

Життя і творчість Шолом-Алейхема крізь призму музейних експозицій студентка Солодка Л.О. (Полтава)

Новий тип художнього мислення у романах Ф.Достоєвського «Злочин і кара» та Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
студент Микитенко В.А. (Полтава)

ON-LINE ПЛАТФОРМА
8 листопада 2018 року
9.00 – 13.00
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
корпус 2, ауд. 402, 403
Керівники засідання:
д. філол. н., проф. О.М. Ніколенко, к. пед. н., доц. І.І. Капустян

Доповіді
Творчість Г.К. Андерсена у сучасному медіа-дискурсі
професор університету UCC (Копенгаген, Данія), почесний професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Карстен Хаммер

Історичні й культурні зв’язки України зі скандинавськими країнами
голова Товариства дансько-української дружби Іван Нестер Нільсен (Копенгаген, Данія)

Опубліковано:
Естетика і етика педагогічної дії: зб. наук. пр. / Ін-т пед освіти і освіти дорослих НАПН України, Полтав.нац.пед.ун-т імені В.Г. Короленка. – 2018. – Вип. 18. – С. 84-95.
http://ipood.com.ua/archive/
http://ipood.com.ua/data/Naukovi_VYDANNIA/Estetyka/18-2018_.pdf

Ольга Ніколенко

Голокост – вічний урок людству 
(Виховання протидії расизму й ксенофобії на матеріалі сучасної зарубіжної літератури та кіномистецтва)

 У зв’язку із кризовими явищами сучасного суспільства, поширенням воєнних конфліктів у деяких регіонах світу та зростанням напруги в соціально-політичних відносинах між країнами напрочуд актуальним є виховання в молоді поваги й толерантного ставлення до представників різних рас, національностей, вірувань і традицій. Новітня художня література й кіномистецтво чутливо реагують на виклики сучасності. Культура завжди була й залишається потужним засобом протидії таким негативним явищам, як расизм і ксенофобія. Тому в сучасний період з’явилося чимало творів зарубіжних письменників (Т. Кініллі, М. Зузак, Е.-Е. Шмітт, Дж. Бойн та ін.) на тему Другої світової війни й Голокосту, які дають можливість поколінню третього тисячоліття переосмислити трагічні явища минулого й не допустити їх у теперішній час. Не випадково, що літературні тексти антивоєнної тематики талановито екранізовані видатними режисерами світу (С. Спілберґ, Р. Поланські, М. Херман, Б. персиваль та ін.). Ставши популярними на різних континентах, літературні твори й кінофільми на тему Другої світової війни й Голокосту дають молодим людям, які не були учасниками тих далеких подій, особливий духовний досвід і нове бачення проблем сучасного суспільства.

Поява шедеврів художньої літератури та кіномистецтва на тему Другої світової війни та Голокосту потребує осмислення в науково-педагогічному й соціально-культурному аспектах. Необхідно виявити духовний потенціал цих творів та можливість їх використання у процесі виховання української молоді.

Одним із яскравих антивоєнних творів кінця XX ст. став роман «Список Шиндлера» або «Ковчег Шиндлера» («Schindler’s Ark», 1982) австралійського письменника Томаса Кініллі (Thomas Keneally, нар. 1935) [3]. Відзначений міжнародною премією «Букер» (1982), роман став відомим широкій публіці завдяки його втіленню в кінематографі – у фільмі «Schindler’s List» (1993) геніального режисера сучасності Стівена Спілберґа. Т. Кініллі є одним із яскравих представників жанру історичного роману останніх десятиліть. «Список Шиндлера» побудований на документальній основі. Реальні факти про члена NSDAP, німецького комерсанта й мільйонера Оскара Шиндлера, які Т. Кініллі почув від Леопольда Пфефферберґа у 1980-ті роки, були доповнені документами й спогадами багатьох інших людей, котрі пережили трагічні події Другої світової війни. Оскар Шиндлер врятував сотні євреїв у жахливі роки Голокосту. Прагнучи знайти фінансовий зиск під час війни, він організував виробництво емальованого посуду, залучивши найдешевшу в той час робочу силу – євреїв. Однак поступово Оскар Шиндлер змінюється і проймається болем приречених на приниження, страждання, неволю і смерть людей. Врешті-решт натомість збільшення капіталу, він витрачає всі свої гроші на те, щоб викупити з полону й зберегти життя 1300 євреїв. Дія в романі розгортається в реальних місцях, пов’язаних із Голокостом: місто Краків, єврейські гетто, концтабір Аушвіц та інші. Спочатку Оскар Шиндлер сприймав війну як спосіб збагачення і завоювання свого місця в «аморальній і дикій системі». У творі про Оскара Шиндлера знайшли відбиток традиції поеми «Мертві душі» М. Гоголя (образ Чичикова з його жагою накопичення) і п’єси «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта (мотиви цинізму й заробітку на війні). Однак саме Друга світова війна стала для Оскара Шиндлера великим моральним випробуванням, викликавши в ньому такі духовні сили, які не тільки внутрішньо змінили його самого, але й вплинули на долі інших людей. Оскар Шиндлер, йдучи шляхом біблійних героїв – Ноя, Мойсея і Христа (хоча «він не мав великих чеснот», як зазначає автор), захищає і збирає єврейський народ. Він зрозумів, що війна, під час якої він вирішив примножити капітал, дала йому зовсім інше багатство – духовну відповідальність за людей, які повірили йому всім серцем, і відчуття нерозривної єдності з ними. Він складає список «своїх євреїв», яких починає викупляти, щоб вивезти в безпечне місце, подалі від Кракова. За кожного з них було заплачено великі гроші. Але людське життя безцінне.

Режисер С. Спілберґ увиразнив провідні мотиви твору Т. Кініллі засобами кіномистецтва. Фільм «Список Шиндлера» створений у кольоровій гамі старих кінострічок, на тлі чорного й сірого лише одна яскрава пляма – дівчинка в червоному пальті, яка не розуміє того, що відбувається довкола, й гине разом зі своїм народом. Ця «сльозинка дитини» є нотою високої напруги й виміром абсурдності тогочасного світу.

 

У фіналі С. Спілберґ, як і Т. Кініллі, засобами мистецтва утверджує думку про перемогу добра над смертю й насильством. Коли євреї, які вижили, приходять разом зі своїми дітьми на могилу Оскара Шиндлера, у фільмі знову з’являються яскраві кольори, які символізують силу життя й праведності. Оскар Шиндлер відзначений високим званням «Праведник Світу» і похований в Єрусалимі. Його життєва історія, втілена в літературному творі й кінофільмі, має великий повчальний зміст для сучасного покоління.

Повість французького і бельгійського письменника Еріка-Еммануеля Шмітта (Éric-Emmanuel Schmitt, нар. 1960) «Діти Ноя» (2004) [4] також присвячена всім Праведникам Світу. У творі йдеться про католицького священика, який у пансіоні рятує єврейських дітей від нацистів. Толерантне ставлення до представників різних релігій – у центрі уваги митця, який проектує події Другої світової війни на сучасність.

Ірландський письменник Джон Бойн (John Boyne, нар. 1971), автор близько двадцяти книжок для дітей і підлітків, створив зворушливу повість для юних і дорослих читачів «Хлопчик у смугастій піжамі» («The Boy in the Striped Pyjamas», 2006) [1]. Цей твір, перекладений понад 50 мовами, одразу облетів увесь світ. У сюжеті твору відчуваються архетипи фольклорних казок, зібраних братами Я. і В. Ґрімм. У німецькій казці «Гензель і Гретель» йдеться про двох дітей, які внаслідок дій жадібної мачухи та безвольного батька-дроворуба потрапили в чужий і ворожий простір лісу, де їм загрожує загибель у пічці страшної відьми. Проте винахідливість і спритність дозволяють дітям не загинути в полум’ї. У своєму романі Дж. Бойн розповідає про історію двох німецьких дітей – брата й сестри (Бруно і Гретель), які також опинилися у ворожому світі, тільки це вже реальний простір часів Другої світової війни. Батько Бруно й Гретель працює комендантом табору неподалік від Берліна, де знищують полонених євреїв із різних куточків Європи. Маючи гострий і допитливий розум, дев’ятирічний Бруно, який мріє бути дослідником, випадково знаходить дорогу до табору. Біля огорожі він зустрів однолітка – єврейського хлопчика Шмуля, з яким затоваришував. Оповідь у творі ведеться переважно з точки зору Бруно, який не розуміє, чому люди в таборі ходять «у смугастих піжамах», «хто такі євреї» і «чим вони там займаються», «хто є ми» і «що з нами таке погане, що ми не можемо туди піти погратися». Прагнучи допомогти Шмулеві знайти батька, якого «не можуть знайти», надівши «смугасту піжаму», принесену товаришем, Бруно перелізає через огорожу табору й зникає в страшному горнилі печі, яка стала символом знищення цілого народу. Піч як архетип зла у німецькій казці перетворюється в романі Дж. Бойна на втілення реального вселенського зла – Голокосту.

Режисер Марк Херман у 2008 р. зняв однойменний фільм за мотивами роману «Хлопчик у смугастій піжамі» (автори сценарію – Джон Бойн і Марк Херман). У фільмі порівняно з книжкою емоційно посилено символічні образи печі й чорного диму, а також психологічний конфлікт Бруно з батьком – комендантом табору. Бруно прагне гордитися батьком, але постійно пересвідчується в тому, що той робить «щось не добре». У повісті комендант здогадався про лихо, яке сталося з його сином, лише через рік після його зникнення. А у фільмі батько одразу знаходить залишки одягу Бруно біля огорожі і комендант повною мірою відчув увесь біль, який він завдавав євреям, на собі. Горе батька зображується у фільмі як закономірний наслідок його відданості нацизму. Гретель у фільмі Марка Хермана показано як представницю юного покоління німців, які потрапили під вплив жахливої гітлерівської ідеології. Хоча у фіналі вона залишається жити, хоча й сумує за загиблим братом, але глядач, який добре знає хід історії, не впевнений, чи виживе Гретель у подальшому.

Помітним явищем останніх років став історичний фільм «Піаніст», знятий режисером Романом Поланські в 2002 р. Ця стрічка була удостоєна «Золотої пальмової гілки» на кінофестивалі в Каннах і трьох премій «Оскар». Кінофільм розповідає про реальну історію видатного польського композитора й піаніста Владислава Шпильмана, який зазнав переслідувань за часів Другої світової війни. Режисер Р. Поланські акцентує увагу глядачів на протиприродності й ганебності расової політики третього рейху. Натуралістичні сцени масових убивств, деталі нелюдських умов гетто, подробиці боротьби за виживання формують у глядачів гострий протест проти війни й усього, що з нею пов’язане. Режисер протиставляє страшним явищам людяність, яку виявляли представники різних національностей у жахливих умовах. Поляки (представники польського опору) і навіть німець (Вільгельм Хозенфельд) допомагають Владиславу Шпильману не тільки вижити, а й зберегти свій великий талант.

Особливу роль у книжках і кінофільмах про Другу Світову війну і Голокост відіграє мотив культури, яка рятує людські душі. Хлопчик Бруно любить поезію, п’єси і пригодницькі книжки. Він не розуміє, чому йому не дозволяють читати улюблені твори й бере приклад з героїв Р.Л. Стівенсона і Ж. Верна. Владислав Шпильман у фільмі «Піаніст» у найскрутніших умовах намагається подумки грати на роялі й творити чарівні мелодії. Це дає йому сили не перетворитися на тварину й залишитися собою – обдарованою, духовно багатою особистістю.

Тема культури напрочуд потужно звучить у романі австралійського письменника Маркуса Зузака (Markus Zuzak, нар. 1975 р.) «Крадійка книжок» («The Book Tief», 2005) [2]. Маркус Зузак не бачив подій Другої світової війни, проте чув багато історій про неї, які розповідали його батьки та знайомі. А ще він багато часу приділив вивченню історичних фактів у бібліотеках та архівах. Отже, незвичайність роману «Крадійка книжок» полягає в тому, що в цьому творі ніби акумульовано досвід багатьох поколінь в переосмисленні подій Другої світової війни. Це і досвід тих, хто особисто пережив її, і досвід їхніх нащадків. Це досвід тих народів, які потерпали від фашизму, і досвід простих німців, яким довелося жити в умовах фашистської Німеччини, досвід дорослих і досвід дітей. Переплавлений художньою уявою талановитого письменника, цей колективний досвід відкриває нове бачення Другої світової війни з позиції сучасності.

Роман Маркуса Зузака – яскравий приклад поліцентричного сучасного роману, де немає одного-єдиного центрального героя. У творі багато різних героїв – і тих, хто виходить на перший план, і тих, хто на задньому плані, і тих, хто навіть не говорить ані слова. Та все ж таки історія кожного із персонажів важлива, а разом усі життєві історії сплітаються в єдину картину страшного часу – Другої світової війни.

На переконання письменника, війна і смерть – нерозривні поняття, тому розповідь у романі веде незвичайний оповідач – Смерть, що бачить людей у різних обставинах. На межі життя й смерті люди виявляють свою справжню духовну сутність, власне, вони випробовуються на свою внутрішню міць. Уведення образу Смерті в ролі оповідача надає подіям Другої світової війни широкого онтологічного смислу. Смерть створює незвичайний ракурс зображення всьому тому, що відбувається на землі. Смерть панує там, де є війна. Як же подолати смерть і війну? Що може допомогти здолати смертельний жах, що оселився в душах людей? Чи є щось таке, що можна протиставити смерті? Над цими питаннями спонукає читачів замислитися письменник.

Війна в зображенні Маркуса Зузака постає не в описах фронтових боїв, а в повсякденному житті німецького міста, де прості люди щодня відчувають на собі вплив гітлерівської машини. Втративши батьків і болісно переживши смерть брата, дівчинка Лізель потрапляє в дім Ганса Хуберманна і його дружини Рози, вони стають її названими батьками. У ворожому світі й серед чужих людей їй доведеться відчути чимало страждань. Але автор стверджує, що навіть тоді, коли здається, що зовсім не має виходу, несподівано приходить порятунок від добрих людей, які зберігають у собі бажання творити добро попри смерть і насильство. Маляр Ганс Хуберманн навчив Лізель читати, у підвалі свого будинку він намалював для неї алфавіт, і в цьому чарівному світі букв Лізель знайшла душевний притулок і порятунок. Букви складаються в слова, потім – у книжки, які стали невід’ємною частиною життя Лізель.

Маркус Зузак спонукає читачів переглянути уявлення про німецький народ, якому випало пережити фашизм. У романі йдеться про те, що маленькі люди нацистської Німеччини так само потерпали від насильства, як і народи інших країн Європи. Простих німців силоміць забирали в армію, примушували воювати, вони не мали достатньо грошей і хліба, але й серед них були люди, у яких жеврів невидимий протест проти насильства. Ганс Хуберманн врятував не тільки душу Лізель від зла, він також врятував від переслідувань єврея Макса. Зумівши переконати свою не дуже доброзичливу дружину Розу, Ганс Хуберманн, незважаючи на небезпеку, робить свій підвал місцем тимчасового помешкання для єврея. І з того моменту саме в підвалі розгортаються події, важливі для становлення Лізель. Вона і Макс разом читають книжки, обговорюють їх, сміються над фюрером. Макс створює для Лізель власну книжку, замалювавши сторінки «Майн Кампф» білою фарбою. І в цьому полягає величезна перемога цих маленьких людей над фашизмом. Маркус Зузак утверджує думку про те, що подвиг – це не тільки щось видиме й героїчно величне, а й непомітні справи маленьких людей, які зберегли в собі живу душу й були милосердними.

Війна наклала відбиток на життя і стосунки Лізель та Руді, котрий з першого погляду закохався у незвичайну дівчинку. Руді, який вимазав обличчя сажею, щоб бути схожим на свого кумира – африканського спортсмена, одразу викликає симпатію у читачів. Він ніяк не може збагнути, чому не можна наслідувати чорношкірого бігуна, чому деякі його співвітчизники вважають себе «вищою расою», чому не можна спілкуватися з євреями. І таких «чому», на які немає відповіді, у його голові дуже багато.

Зворушлива й віддана дружба підлітків, їхні перші почуття – усе це створює контраст жахливим картинам воєнного часу. Лізель і Руді мусили бути учасниками молодіжної гітлерівської організації, вони повною мірою відчули на собі роботу ідеологічного механізму нацизму, були свідками численних факельних маршів і спалення книжок. Війна руйнувала душі багатьох молодих людей, та все ж таки в цих улюблених героях Маркуса Зузака фашизм не зміг здобути перемогу. Лізель і Руді залишилися вільними у світі своєї уяви й у світі своїх почуттів.

Очима Лізель і Руді Маркус Зузак змальовує один із найдраматичніших моментів твору, коли нацисти женуть євреїв. Підлітки всім серцем не сприймають насильства, співчувають полоненим. І в цьому також була їх незрима духовна перемога над фашизмом.

Важливу роль у становленні Лізель відіграють книжки. Саме книжки допомогли їй вижити в скрутних обставинах. Завдяки книжкам вона змогла не тільки пережити випробування й відсторонитися від реального світу нацистської Німеччини, а й зберегти живу душу, залишитися собою. Принісши білизну, яку випрала Роза Хуберманн для родини бургомістра, Лізель несподівано для себе (завдяки бургомістровій дружині) опинилася в бібліотеці. І тут для неї відкрився широкий і вільний простір художньої літератури. Вона читала все підряд, і книжки давали їй ту свободу, якої в неї ніколи не було в житті. А коли бургомістр викрив дружбу своєї дружини з бідною дівчинкою, вигнавши Лізель з дому, вона стала потайки красти книжки з бібліотеки, бо вже не могла жити без них – без цього вільного повітря.

Книжки рятують не тільки Лізель. З допомогою книжок вона рятує від смерті єврея Макса, дарує віру, надію й духовну силу тим людям, котрі мусять переховуватися в бомбосховищах. Слово, на думку письменника, здатне врятувати світ. Мистецтво дає духовну мету людському існуванню, а ще – особливе відчуття свободи, внутрішньої гідності, які ніхто не може відібрати в людей, які читають.

За мотивами роману М. Зузака «Крадійка книжок» режисер Брайан Персиваль у 2014 р. зняв однойменний фільм, у якому головний розповідач часів Другої світової війни – Смерть – відступає перед силою людяності й культури. Смерть не здобула остаточну перемогу в людському світі, стверджує митець. Бо в своїй душі Лізель зберегла любов до людей і до книжок. А це означає, що війна рано чи пізно відступить, і Смерть піде із людського світу, коли припиниться війна.

Культура і людяність нерозривні, стверджують видатні письменники й режисери сучасні, які борються проти війни, расизму й ксенофобії засобами літератури й кіномистецтва. Їхні твори допомагають поколінню третього тисячоліття не забувати трагічних уроків історії й боротися за мир у спільному домі Земля. У сучасних літературних творах і кінофільмах про Другу світову війну й Голокост негативним явищам протиставлені мистецтво, взаєморозуміння й духовні цінності різних народів.

Тема Другої світової війни й Голокосту, набувши особливої популярності в останні десятиліття, постійно збагачується новими шедеврами літератури й кіномистецтва. Тому ця тема потребує поглибленого вивчення й надалі. У нових навчальних програмах із зарубіжної літератури для 5-9-х класів (керівник авторського колективу О.М. Ніколенко) та 10-11 класів (наукові консультанти – О.М. Ніколенко та ін.) закладів середньої освіти в розділі «Сучасна література» уведено для текстуального вивчення твори про Другу світову війну «Крадійка книжок» М. Зузака, «Діти Ноя» Е.-Е. Шмітта, «Список Шиндлера» Т. Кініллі та ін. У зв’язку з вивченням цих літературних шедеврів учителі та учні обов’язково звернуться й до кінофільмів, знятих за цими творами. Тому необхідно розробити спеціальну методику роботи з цими мистецькими текстами.

Література

  1. Бойн Дж. Хлопчик у смугастій піжамі / Переклад Віктора Шовкуна / Дж. Бойн. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 192 с.
  2. Зузак М. Крадійка книжок / Переклад Наталії Гоїн / М. Зузак. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 416 с.
  3. Кініллі Т. Список Шиндлера / Переклад Ганни Яновської / Т. Кініллі. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 432 с.
  4. Шмитт Э.-Э. Дети Ноя / Перевод Д. Мудролюбовой / Э.-Э. Шмит. – СПб.: Азбука, 2011. – 272 с.

25-26 жовтня 2018 р. в м. Ужгороді відбувся Діалоговий захід «Дорожня карта: виклики та можливості для мов національних меншин», організований Міністерством освіти і науки України спільно з Офісом Координатора проектів ОБСЄ в Україні. Головна мета зібрання – обговорення можливих шляхів імплементації статті 7 Закону України «Про освіту».

 

У межах Діалогового заходу була проведена нарада-семінар педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою щодо особливостей вивчення угорської мови і літератури, зарубіжної літератури та української мови в основній та старшій школі у 2018-2019 н.р.

Модератором наради-семінару стала Світлана Йосипівна Харченко, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України. У нараді-семінарі взяла участь Олена Юріївна Котусенко, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

У конференц-залі готелю «УнгварЪський» зібралися представники ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації, місцевих органів управління освітою, Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні, студенти ДВНЗ «Ужгородський національний університет», науковці, вчителі, методисти.

Перед педагогічною громадськістю виступила Ганна Іванівна Сопкова, директор департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації, яка висвітлила проблеми регіону в галузі вивчення української мови та наголосила на необхідності створення умов для здобуття загальної середньої освіти в Закарпатській області.

Ільдіка Імріївна Орос, ректор Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, депутат Закарпатської обласної ради висловила пропозиції щодо уведення різних рівнів ЗНО, створення академічних словників (угорсько-українського та українського-угорського) та інші доповнення до Дорожньої карти імплементації статті 7 «Мова освіти» Закону України «Про освіту».

Ольга Миколаївна Ніколенко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, авторка навчальних програм і підручників із зарубіжної літератури, висвітлила питання змісту і сучасного забезпечення курсу зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти України. Вона подарувала департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатському інституту післядипломної педагогічної освіти нові підручники із зарубіжної літератури, а також навчально-методичні комплекти до них (хрестоматії, зошити для учнів, книжки для вчителів тощо). Ольга Миколаївна розповіла про особливості вивчення класичної і сучасної зарубіжної літератури в 5-9 та 10-11 класах, презентувала новий підручник із зарубіжної літератури для 10 класу, який нині перекладається мовами національних меншин України (угорською, румунською, молдовською, польською, російською), а також представила новий інформаційний Інтернет-ресурс для вчителів зарубіжної літератури – сайт «Тисяча журавлів». О.М. Ніколенко наголосила на тому, що предмет «зарубіжна література» виконує не тільки пізнавальну, світоглядну і виховну функцію, а й сприяє формуванню мовної компетентності учнів із української мови. «Без читання немає мови. Найкращі книжки світу в українських перекладах – гарний засіб для опанування норм сучасної української мови», – зауважила О.М. Ніколенко.

Оніка Олександрівна Дебрецені, учитель угорської мови і літератури Чопська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 2 імені І. Сечені Чопської міської ради, розповіла про викладання зарубіжної літератури у закладах загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою. Вона представила створені нею підручники з інтегрованого курсу угорської літератури та зарубіжної літератури. У ході обговорення О.М. Ніколенко та О.О. Дебрецені висловили пропозиції розвивати методики інтегрованого навчання (української мови і зарубіжної літератури; угорської літератури та зарубіжної літератури; української літератури, зарубіжної літератури та угорської літератури тощо), створити нові двомовні посібники-хрестоматії із зарубіжної літератури (де художні тексти були б подані українською мовою, а коментарі, завдання й словники до них – українською та угорською мовами). Це значно полегшило б учням знайомство із надбаннями різних народів і сприяло б кращому засвоєнню української мови.

Тетяна Дмитрівна Гнаткович, завідувач кабінету методики викладання суспільно-гуманітарних та художньо-естетичних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, виступила із доповіддю про формування мовних компетентностей учнів 10 класу під час вивчення української мови у закладах загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою. Науково-практичний досвід Т.Д. Гнаткович, який є результатом багаторічної праці, викликав велику увагу з боку аудиторії. Тетяна Дмитрівна продемонструвала різні види роботи з текстом, спрямовані на формування і розвиток мовних компетентностей учнів.

Єва Елемирівна Борисова, заступник директора з НВР, вчитель української мови та літератури навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І ступеня з угорською мовою навчання – угорськомовна гімназія», розповіла про навчально-методичне забезпечення на уроках української мови в 10 класі й показала приклади реальної інтеграції предметів – української мови та зарубіжної літератури. Практичний аспект викладання української мови, на думку Є.Е. Борисової, полягає у створенні відповідного освітнього середовища для кращого мотивування учнів до вивчення мови та літератури.

У доповіді Єви Ласлівни Браун, методиста філії Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти у м. Берегово, йшлося про особливості вивчення угорської мови та літератури в 10 класі, нові програми та підручники, а також про нові методики й технології навчання мови.

Після наради-семінару учасники взяли участь у сесіях, модераторами яких були представники Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні – Ірина Брунова-Калісецька та Максим Єлігулашвілі. Співробітник Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні Наталія Радивинчук зазначила необхідність вироблення спільних рекомендацій щодо покращення мовної ситуації в Україні.

Сесії були організовані в інтерактивній формі за проблемами: «Діалог і принципи ведення діалогу. Знайомство з напрацюваннями попередніх процесів. Формування запиту учасників», «Бачення збалансованої мовної політики та державно-громадське партнерство у її забезпеченні», «Формальна і неформальна освіта: ключові інструменти для забезпечення якісної освіти у школах з мовою викладання національних спільнот».

У процесі Діалоговогу заходу було вироблено рекомендації до оновленої Дорожньої карти імплементації статті 7 «Мова освіти» Закону України «Про освіту» у школах до 2023 року.

18 жовтня 2018 року Дзеркальна зала Львівського національного університету імені Івана Франка прийняла учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство і література: поетика, методика, дидактика». Організатори конференції – кафедра початкової та дошкільної освіти факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка та кафедра філологічних дисциплін Навчально-наукового інституту педагогіки і психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Відкрила конференцію завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Іван Франка, професор кафедри початкової та дошкільної освіти Лідія Мацевко-Бекерська. З вітальним словом до присутніх звернувся проректор Університету, професор Ярослав Гарасим, підкресливши  важливість розгляду таких явищ сучасного науково-культурного простору, як література для дітей і література про дітей, і наголосивши на значній та багатій національній традиції дослідження дитячого читання, а також особливій увазі Івана Франка до цього явища.

У відеозверненні ректора Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, професора Сергія Савченка зазначалося, якою необхідною нині є тісна співпраця двох провідних українських університетів. Директор навчально-наукового інституту педагогіки і психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Олена Караман привітала всіх учасників і гостей конференції, відзначила натхненну та наполегливу працю організаторів заходу, побажала учасникам нових наукових звершень.

Декан факультету педагогічної освіти Дмитро Герцюк розповів про те, що на факультеті працює ціле гроно молодих фахівців-філологів, діяльність яких зосереджена на розбудові гуманітаристики та вивченні питань, пов’язаних з дитячої літературою, методикою навчання літератури і лінгводидактикою.

На пленарному засіданні виступила професор кафедри філологічних дисциплін навчально-наукового інституту педагогіки і психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Віталіна Кизилова з доповіддю «Луганщина: література для дітей та юнацтва в художньому й науковому вимірі», зупинившись на детальному аналізі внеску провідних літераторів Луганщини в художню скарбницю літератури для дітей.

Завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного університету імені В.Г. Короленка, професор Ольга Ніколенко виголосила ґрунтовну доповідь «Тема Голокосту у вивченні зарубіжної літератури в школі», показавши важливе значення синтезу різних методичних прийомів у вивченні складних літературних творів, особливо тих, які розкривають епохальні явища, що зосереджують увагу читача на цивілізаційних трагедіях.

Завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету Імені Івана Франка, професор Наталія Мачинська в доповіді «Роль казки у формуванні емоційного досвіду дитини» зуміла поєднати мистецтво слова та мистецтво співу, ґрунтовно проаналізувала особливості формування емоційного інтелекту дитини, показала особливу роль казки в цьому процесі.

У доповіді доцента кафедри фахових методик і технологій початкової освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Тетяни Качак «Тенденції розвитку сучасної української прози для дітей та юнацтва» були представлені основні аспекти теоретичного та історико-літературного дослідження сучасної літератури для дітей та юнацтва, зокрема, репрезентована авторська концепція жанрової, тематичної, образної, стильової типології досліджуваних текстів.

У доповіді завідувача кафедри світової літератури Львівського національного університету Імені Івана Франка, професора кафедри  початкової та дошкільної освіти Лідії Мацевко-Бекерської «Література і дитина: бігти швидко чи удвічі швидше?» були визначені вектори герменевтичного та рецептивного дослідження художньо-естетичного та особистісно-психологічного діалогу дитини-читача з літературою.

На завершення пленарного засідання до учасників конференції звернувся Дмитро Лебедь, головний редактор і видавець журналу «Зарубіжна література в школах України», ознайомивши зі змістом і структурою видання, а також новими формами співпраці з науковцями та освітянами.  Професор Ольга Ніколенко презентувала мультимедійний посібник із зарубіжної літератури для 6 класу, наголосивши на необхідності якнайширшого залучення дітей до читання та осмислення літературної класики та сучасної літератури. Ольга Миколаївна запросила учасників конференції до ознайомлення із новоствореним сайтом «Тисяча журавлів», адресованим усім зацікавленим у компетентному читанні.

Відповідно до робочої тематики конференції обговорення поетологічних, методичних і дидактичних проблем в дискурсі дитячої літератури відбувалося у чотирьох секціях: «Поетологічний дискурс дитинства в українській та світовій літературі», «Література для дітей та юнацтва: практико-методичні аспекти», «Проблеми викладання літератури в освітніх навчальних закладах різних рівнів», «Мова творів для дітей і про дітей: структурний та прагматичний аспекти». Науковці репрезентували результати дослідницьких студій, ділилися досвідом викладання дитячої літератури, ознайомили учасників конференції з науково-освітніми книжковими новинками.

Учасники конференції отримали незабутні враження в Музеї історії ЛНУ імені Івана Франка.

Учасники конференції мали можливість переглянути виставу «Полліанна» за мотивами однойменного роману американської письменниці Е. Портер у Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької.  Цей твір вивчається  в 5 класі в межах курсу зарубіжної літератури в усіх школах України. Глядачі у віці від 5 і понад 70 років перейнялися зворушливою історією дівчинки-сироти і  об’єдналися довкола гри в радість. Такі книжки роблять наше життя світлішим, а читачів – добрішими!

Золотий Львів й щирі львів’яни подарували гостям конференції незабутні враження і радість дотику до прекрасного!

Роксолана Жаркова

Збентежено дивився Пігмаліон
на свій витвір, і серце йому
завмирає від незнаного щастя.
О, якби боги вселили в камінь людську душу!
З давньогрецького міфу

«Лондонська квіткарка Еліза Дулітл, перетво­рена на світську даму ексцентричним професо­ром фонетики, стала однією з найулюбленіших героїнь світового театру, побувавши ледве не на всіх театральних майданчиках світу. Роль ця стала уподобаною жіночою роллю в театрі й прославила акторок за останні півстоліття — від знаменитої Петрік Кембл до видатної російської акторки, що одержала за цю роль найвищу премію свого ча­су», — писав дослідник творчості Бернарда Шоу англійський театрознавець Емріс Хьюз, і він мав рацію.

Талановита акторка Стелла Кембл, яку театраль­на публіка більше знала як Петрік Кембл, а театраль­ний бомонд як місіс Пет, була надзвичайно приваб­ливою й уміла з першої зустрічі зачарувати будь-якого режисера чи драматурга. І хоча працювати з нею через її примхи й витівки було неабияким тяга­рем, вона завжди мала запрошення від театральних «магів». Щоправда, навіть після вдалої прем’єри і не менш щасливих гастролей, режисер, котрий ощас­ливив публіку присутністю Петрік Кембл на сцені, уже не пропонував їй роль у новій виставі, хоча ця роль, з погляду акторської майстерності, була іде­альною для неї.

Варто згадати постановку «Пігмаліона» Бернар­да Шоу в 1914 році, яку розпочав Герберт Бірбом Трі, відомий режисер і актор, котрий сам збирався стати професором Хіггінсом, а на роль квіткарки Дулітл запросив місіс Кембл, яку знав як талановиту вико­навицю і… жінку, котру обожнював автор п’єси. Ре­петиціями орудував Бернард Шоу. Драматург вима­гав від акторів уваги до кожного слова, до кожної ре­марки. Від розуміння тексту, наголошував він, зале­жить передача авторської думки глядацькому залу. Актор — провідник, певною мірою першопроходець, але ні в якому разі не інтерпретатор. Шоу по кілька разів на день нагадував акторам, що він полюбляє гумор, але перевагу надає думці, тому і мріє про «партер філософів», себто про глядачів, які вміють мислити, перейматися авторською думкою, а не тільки реготати з приводу чи без приводу. Ремарка була для Шоу божеством, якому він поклонявся сам і примушував поклонятись усіх, хто брав участь у постановці вистави: і акторів, і художника, і навіть робочих сцени. Крісло, за задумом Шоу-режисера, мало стояти не за крок від вікна і не за два кроки, а тільки — за півтора. Стіл треба посунути до шафи. На ньому обов’язково мусить бути книга з фонети­ки. З-під килима треба, щоб визирали професорські капці… «Ви маєте бачити весь кабінет Хіггенса, кож­ну дрібничку в ньому, як бачить усе горобець, що си­дить на підвіконні», — пояснював роздратовано дра­матург тим, хто не міг зрозуміти «величного» твор­чого задуму. Шоу не дозволяв акторам розслабити­ся ні на хвильку, і тільки місіс Кембл могла, якщо їй ставало нудно, зникнути на чверть години за лаш­тунками або сісти в першому ряду глядацького залу й спостерігати за репетицією, нібито вона тут люди­на випадкова, а не виконавиця головної ролі. Це дратувало всіх, окрім Шоу. Він тільки поблажливо посміхався. Репетиції тривали. Все йшло за планом Шоу, та раптом сталося непередбачене: за два тижні до прем’єри місіс Пет зникла з новим кохан­цем. Шоу був приголомшений. Кілька днів у театрі було затишшя. Актори відпочивали, чекаючи на розв’язку. Аж раптом, так само несподівано, з’яви­лась чарівна прима, і все почалося з початку. Прем’єра відбулася в запланований день. У залі не було де впасти яблуку. Поширилась чутка, що під час вистави, за задумом драматурга, має бути зламане найдавніше сценічне табу: з вуст, героїні п’єси му­сить вилетіти фраза, яку можна почути тільки в найбрудніших лондонських кварталах. Один з мему­аристів згадував, що глядачі поділились на два табо­ри: в одному були ті, хто стверджував, що Петрік Кембл не насмілиться порушити традицію лон­донських театрів і не образить слух театральної публіки брутальністю, на кшталт: «до бісової, ма­тері», а в протилежному таборі тріумфували ті, хто був впевнений, що нарешті пуритани одержать по­разку. Петрік Кембл насмілилась. Брутальних слів було чимало. Вона суворо дотримувалась тексту, як навчав режисер. «Сурми Бернарда Шоу нарешті зруйнували (єрихонські мури, зведені лордом-камергером», — констатував у своєму нотатнику Безіл Дін, один з найвпливовіших лондонських продю­серів.

Бернард Шоу весело потирав руки: хай знає публіка, що англійська мова має широкий діапозон — від солонної до нетряної. Може, хоча б цей скан­дал приверне увагу до питань… фонетики. Адже за­раз на часі створити нову абетку, яка відповідатиме звукам англійської мови, щоб не писали Ліверпуль, а потім не читали — Манчестер, щоб ось такі квіткар­ки, як Еліза Дулітл, могли опанувати нормовану лек­сику. Яка різниця між світською дамою і звичайною квіткаркою? Ніякої, якщо одягнути їх однаково і за­боронити говорити. Професор Хіггінс переконав полковника в тому, що фонетика — наука суспільна, а я, драматург, Бернард Шоу, переконаю в цьому весь світ!
Історія створення «Пігмаліона», безумовно, пов’язана з історією «роману» Бернарда Шоу і Петрік Кембл, про це вже не один раз писали і теат­рознавці, і мемуаристи. Але слід звернути увагу на те, що драматург не просто написав комедію «Пігмаліон», а написав цю комедію для Петрік Кембл і був переконаний утому, що краще за неї роль Елізи Дулітл не зіграє ніхто.
Відомо, що думка написати для місіс Пет п’єсу виникла, як мовиться, з першого погляду: Шоу по­бачив її в «Гамлеті», а після вистави сказав комусь із друзів про свій намір. Але з того часу минуло кілька років. Лише навесні 1912, коли місяць бе­резіль війнув на вже вельми не молодого драма­турга вітром кохання або ароматом парфумів місіс Пет, почалася робота над «Пігмаліоном».

Сюжет п’єси Шоу намагався приховувати, але дехто здо­гадувався, що він буде запозичений з античності: не випадково ж закоханий драматург згадував Пігмаліона і Галатею, а ще й картини художника-прерафаеліта Едварда Берн-Джонса, присвячені легендарному скульптору та його витвору. Два місяці напруженої праці, і Шоу читає п’єсу місіс Пет. Залишилися враження драматурга після того прочитання: «Я мріяв і мріяв, і літав аж за хмари цілісінький день так, ніби мені було лише двадцять
років. У голові не було нічого, крім тисячі сцен, ге­роїнею яких була вона, а героєм я… В п’ятницю ми були разом цілу годину: побували у лорда, їздили на таксі, сиділи на лавочці в Кенсінгтон-сквері; і ро­ки спадали з моїх рамен, як шати. Я вже 35 годин знаходжусь у стані закоханості, і хай пробачаться їй за це всі її гріхи!» Стосунки Шоу і місіс Пет опи­сані багатьма дослідниками, найчастіше їх «роман» називають «епістолярним». Справді, листування було окрасою цього досить дивного кохання. Напівіталійка-напіванглійка з походження, Петрік Кембл була жінкою ексцентричною, схильною до епатажу, її почуття змінювались майже миттєво, міміка в неї була неповторна. Дитинство Пет про­майнуло так непомітно, як збігає час у цирку, коли зір прикутий до арени, на якій відбуваються інколи фантастичні метаморфози. І це зрозуміло, адже вона змалку знала, що таке арена, що таке оплес­ки, бачила небезпечні трюки й чула сміх крізь сльо­зи учасників буфонад. Дід маленької Пет був влас­ником цирку, а мати — наїзницею. Щирі італійці, жваві, веселі, бурхливі в прояві своїх почуттів, вони були контрастом до стриманих і підкреслено чем­них англійців, вони говорили з акцентом і більше розуміли мову квіткарок, аніж мову леді. Пет успад­кувала від них італійський вогонь почуттів, прист­расність, потяг до надзвичайного, а лінія англій­ська, яка вплетена була в її родовід, залишила в ній певну дбайливість і навіть раціоналізм, котрий то з’являвся, то безслідно зникав. Петрік Кембл була акторкою: і на театральному кону, і в житті. Вона любила сцену і любила життя, зрозуміла річ, часто закохувалась, і Бернард Шоу став хай і величез­ним, але скалком її дзеркала Кохання, котре роз­бив колись злий троль, і вона мусила все життя збирати ті скалки.

Коли Шоу дізнався, що місіс Пет збирається вийти заміж за улюбленця долі Джорджа Корнуоліса Уеста, він написав їй, що сприймає це як зако­номірність: кохання між драматургом і акторкою завжди нетривале, але, не забув зауважити, що Джордж ще молодий, а він старий, тому хай Джордж трохи почекає, «допоки я втомлюся від вас». І ще: він запевняв Пет: «Щодо вас, то я вщерть наповнений ілюзіями. І неможливо, щоб я не вто­мився від них: ніщо, подібне до цього, не може тяг­нутись довго. Не можете ж ви бути такою, як я вас вигадав; ви — істота з моїх юнацьких мрій, ви — ко­хання і ви — передчуття, що має відбутися те, що накреслено людству, але знаходиться за обрієм ти­сячоліть. Я обіцяю втомитися якомога швидше, щоб звільнити вас». Цей лист сподобався місіс Кембл. Вона відшукала новий скалок розбитого дзеркала Кохання, а це означало, що скалок Бернарда можна було покласти в шухляду пам’яті «до запитання». Чи кохала вона драматурга? Це й досі загадка для дослідників. Щоб трохи розвіятись, місіс Пет виру­шила в подорож, забувши про те, що висловлена (навіть письмово) думка не завжди відповідає тому, що є на серці. Шоу поїхав за нею. Випадково зустрівши його серед нудьгуючої публіки, Пет пере­дала йому записку: «Прошу, повертайтеся сьогодні ж до Лондона. Якщо ви залишитесь тут, то дове­деться уїхати звідси мені — але знайте, що я вель­ми втомилась, і мені не хотілося б знову вирушати в дорогу. Не змушуйте мене зневажати вас. Стелла». Коли місіс Кембл підписувала лист іменем — Стелла, вона сподівалась на розуміння з боку адресата.

Безсонна ніч так вплинула на нерви Пет, що вранці, не дочекавшись відповіді Бернарда, вона сіла в кеб і поїхала світ за очі. Шоу був уражений у самісіньке самолюбство, і воно не примусило довго чекати. Закоханий і ображений драматург вибухнув шале­ною брутальністю: «Я хочу зробити вам боляче, то­му що ви заподіяли мені зле. Безсердечна, порож­ня, зла жінка! Ошуканка! Брехливі губи, облудні очі, неправдиві руки…» На це Петрік Кембл відреагува-ла досить спокійно: «Ви і ваша брутальність у стилі XVIIIстоліття. Ви загубили мене, тому що ніколи ме­не й не знаходили. В мене є мій маленький кага­нець, мій вогник, який ви ледве не загасили своїм самолюбством, ледве не задули його своїм егоїстичним пирханням. Ви — вишуканий спокус­ник, ви — дамський догідник…» Як тут не згадати словесні дуелі квіткарки Елізи Дулітл з професором Хіггінсом?! Уроки «Пігмаліона» не зникли безслідно.

Кохання розтануло. Либонь, це збіг обставин, але після їхнього «розлучення» акторська кар’єра Петрік Кембл почала занепадати. Квіткарка Еліза Дулітл так і залишилась її кращою роллю. «Вся зем­на куля була у її ніг, — зронив якось зловтішне Бер­нард Шоу. — Але вона штовхнула ногою цю кулю і вже не в змозі дістати її звідти, куди вона закоти­лась». Світ не без «добрих» людей: ці слова переда­ли Кембл. З італійським сарказмом і англійською влучністю вона відповіла на них так: «Бернард нале­жить до тих, хто може ввійти у ваше серце в своїх забруднених калошах, а потім вийде, залишивши в ньому ті калоші».
Здається, «солодка парочка» перевершила лихомовство Елізи Дулітл і Хіггінса. І все ж без їхнього кохання театр не мав би «Пігмаліона», і нам би так його бракувало…

Віктор Рогозинський


Сучасний простір для книжок

Інформаційний світ дає можливість розширити простір читання. Ми спробували використати сучасний простір для захопливої мандрівки у світ  книжок.

Представляємо вам новий мультимедійний посібник для 6 класу до підручника із зарубіжної літератури авторського колективу під керівництвом О.М. Ніколенко.
Ви знайдете його на сайті «Тисяча журавлів» (рубрика  «Презентації»).

Мультимедійний посібник розробили: автори Ольга НіколенкоТетяна  Кушнірова, Дмитро Лебедь, художниця Оксана Здор, програміст Владислав Кушніров.

Перед школярами «оживуть» не тільки сторінки підручника, а й репродукції видатних художників, фрагменти мультфільмів і кінофільмів, художні тексти.

Учні зможуть здійснити
віртуальні екскурсії музеями Мацуо Басьо, Жуля Верна, Ч. Діккенса, М. Гоголя, Г. Бічер-Стоу, В. Короленка, А. Ліндґрен та ін.

Інформаційні ресурси сприятимуть розвитку інтерактивних технологій читання і творчого діалогу з книжкою.

Головна мета мультимедійного посібника із зарубіжної літератури для 6 класу – виховання інтересу та любові до художньої літератури в сучасну інформаційну  добу.

Символ нового мультимедійного видання для 6 класу – герой оповідання Р. Бредбері «Усмішка» (ілюстрація і дизайн О.Г. Здор).

Ольга Ніколенко,
доктор філологічних наук, професор,

Дмитро Лебедь,
головний редактор і видавець журналу «Зарубіжна література в школах України»  

Важливі події

Новини

Тисяча журавлів. Copyright © 2018
Створення сайтів - студія «ВЕБ-СТОЛИЦЯ»