Чи залишаться українська та зарубіжна літератури в НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ?

СПЕЦВИПУСК № 3, 2020 часопису “Зарубіжна література в школах України”

Про новий стандарт освіти і не тільки
У французького поета-авангардиста Ґійома Аполлінера є вірш «Маленьке авто», в якому йдеться про перехід людства до нової доби, у якій усі країни й народи, а відповідно і кожна окрема людина, вимушені були діяти й мислити по-новому. Твір був написаний 31 серпня 1914 р. з приводу оголошення Першої світової війни. Напередодні військової мобілізації в Парижі поет разом зі своїм  другом і шофером їхав у машині із Довіля до столиці. Вони безтурботно розмовляли, жартували, сміялися і не знали того, що на маленькому автомобілі в’їдуть у зовсім інший Париж, в іншу епоху… Ґійом Аполлінер, як і його сучасники, усвідомив, що розпочалася не тільки Перша світова війна, а нова історія світу. Та історія, яка, за його словами, «розрізала тіло людства». Історія, в якій тепер доведеться жити й виживати по-новому.  

(…) Ми сказали прощай цілій епосі
Над Європою вставали розлючені велетні
Орли покидали гнізда чекаючи сонця
Хижі риби виринали з безодень
Народи сходились аби пізнатись до кінця
Мерці здригалися із жаху в своїх похмурих домовинах
Собаки гавкали туди десь до кордонів
Я їхав несучи в собі усі ці армії що бились
В моїй душі ж бо пролягли усі краї якими сунулись війська (…)
(Переклад Миколи Лукаша) 

          
В авангардній поезії митця немає розділових знаків, традиційних строф, рим, лише – приголомшливі сюрреалістичні образи й стирання меж поміж реальним та ірреальним. Це був тривожний крик митця про майбутні трагедії й катастрофи ХХ ст., що розпочалися з Першої світової війни.

Кожен із нас нині переживає подібні почуття, адже зовсім несподівано для самих себе ми всі на початку ХХІ ст. «в’їхали» в нову епоху. У своїх маленьких будиночках і маленьких автівках ми, як колись Ґійом Аполлінер і його друзі, опинилися в новій фазі людства. І річ не тільки у страшній всесвітній пандемії. Вона стала лише каталізатором певних процесів планетарного масштабу. Ми є свідками тотальної катастрофічності, крихкості світу й водночас його кардинальної перебудови, встановлення нового світового порядку. І не тільки свідками… Мимоволі ми стали учасниками глобальних подій.
Мова піде про поняття Четверта індустріальна революція або Четверта промислова революція (англ. The Fourth Industrial Revolution, Industry 4.0), яку нині переживає все людство. І ми з вами також. Термін став відомим після квітня 2011 р., коли на Ганноверському ярмарку (нім. Hannover Messe), найбільшому у світі ярмарку промисловості, група «Industry 4.0» запропонувала низку ініціатив з метою підвищення ефективності та конкурентоздатності німецької економіки. Зокрема тоді було запропоновано  посилення інтеграції промислових та кібернетичних систем. Тобто йшлося не тільки про нові промислово-технологічні процеси, а й про новітні стратегії управління цими процесами, що фактично відкрило нову еру в організації керування економікою Європи та світу. А відповідно – і в організації усіх аспектів суспільного життя (політики, освіти тощо).       
 Загалом людство пережило вже три індустріальні революції. Перша відбулася наприкінці XVIII – на початку XIX ст. й була зумовлена переходом від аграрного виробництва до промислового за рахунок винаходу парової енергії, нових механізмів та розвитку металургії. Друга індустріальна революція охопила період другої половини XIX – початку XX ст., коли була відкрита й упроваджена електрична енергія, що забезпечила новий рівень виробництва й  розподіл праці. Третя індустріальна революція (з 1970-х років до початку XXI ст.) відбулася завдяки поширенню інформаційних систем та їх застосуванню у виробничих процесах. Нині настав етап Четвертої індустріальної революції (з 2010-х років) – перехід на повністю автоматизоване цифрове виробництво, управління інтелектуальними системами в режимі реального часу, що виходять за межі одного виробництва,  із перспективою об’єднання в одну глобальну промислову мережу. Ці зміни охопили технологічні процеси й суспільно-політичні процеси в межах не лише одного виробництва чи навіть однієї країни, а в масштабах усього світу.   
У 2015 р. Клаус Мартін Шваб (нім. Klaus Martin Schwab, нар. 1938 р.), німецький економіст, бізнесмен і учений, засновник і президент Всесвітнього економічного форуму в Давосі (з 1971 р.), у статті «The Fourth Industrial Revolution. What it Means and How to Respond» зазначив: «We do not yet know just how it will unfold, but one thing is clear: the response to it must be integrated and comprehensive, involving all stakeholders of the global polity, from the public and private sectors to academia and civil society» («Ми ще не знаємо, як воно буде розгортатися, але зрозуміло одне: відповідь цьому має бути інтегрованою і всебічною, включаючи всіх стейкхолдерів глобального управління, від суспільного та приватного секторів до академії та громадянського суспільства»).
У 2016 р. Клаус Мартін Шваб у виступі на Давоському форумі говорив про стрімкість Четвертої індустріальної революції й про те, що вона розвивається не лінійно, не поступально, а різновекторно, в різних точках Земної кулі. На думку економіста, вона принесе із собою не лише технологічні новації, а й зміну соціальної парадигми і навіть культурного коду в різних країнах. Розвиток Четвертої індустріальної  революції зумовлює певне  правове забезпечення, політичні й освітні реформи. Власне Четверта індустріальна революція змінить увесь світовий порядок і спосіб життя кожної окремої людини. Напевно, як вважає Клаус Мартін Шваб, нас очікує величезна трансформація людства, яка зачепить різні галузі, але водночас принесе із собою й нові проблеми, що маємо осмислювати й вирішувати вже сьогодні.       
Тобто Четверта індустріальна революція охопила всі рівні, всі аспекти,  всі боки життя. Нікому не вдасться уникнути її. Нам усім тепер жити й виживати в новій реальності. 
Отже, в якому світі ми раптом опинилися і що для кожного із нас означає Четверта індустріальна революція? І що це означає для наших дітей?
Ми увійшли у світ віртуальної реальності, світ Інтернет-речей Інтернет-послуг, Інтернет-банкінгу, Інтернет-спілкування, а також у світ Інтернет-виробництва,  Інтернет-управління та Інтернет-контролю. Злиття цифрових технологій із промисловістю та іншими секторами життя  призвело до поняття Smart manufacturing, коли всі процеси стають максимально автоматизованими, контрольованими й керованими з допомогою цифрових технологій.  Це вже не просто Smart machine (розумна машина)або навіть Smart  factory (розумне підприємство), а Smart manufacturing – розумне виробництво в самому широкому, глобальному смислі цього слова.   
Четверта індустріальна революція обумовлює розвиток взаємодії (спільної діяльності систем, груп людей), віртуалізації  (можливості спостерігати за  процесами й усіма іншими аспектами життя), режиму реального часу (збір і аналіз даних негайно), модульності (виконання процесів за окремими модулями), децентралізації (мінімалізація ролі центру в забезпеченні виробництва, можливість включення чи відключення окремих центрів/частин виробництва), роботизації (заміна людської праці розумними машинами) тощо.

Четверта індустріальна революція, яка нещодавно розпочалася і знаходиться в активній фазі, незабаром вплине на всі галузі нашого життя – економіку, ринок праці, освіту, культуру, людські стосунки. З одного боку, стане більше якісних товарів і послуг; можна буде швидше й корисніше застосовувати новітні технології; світ для навчання стане більш відкритим і цікавішим; у щоденній праці розумні машини будуть допомагати людям;  «людський фактор» помилки буде мінімальним, адже цифрові технології будуть контролювати всі механізми й самих людей.
 Але існує й інший бік Четвертої індустріальної революції. У зв’язку із подальшою діджиталізацією (використання цифрових пристроїв, носіїв та цифрова організація промислових і суспільних процесів) частина професій просто зникне, що зумовить зростання безробіття. Є небезпека, що люди стануть менш комунікабельними й відкритими, адже комунікація переважно в Інтернет-світі не може повною мірою замінити живого людського спілкування. Спілкування із чиновниками й державою через смартфон теж має свої переваги й свої вади. Адже при всій швидкості надсилання, прийняття й обробки інформації через смартфон не видно конкретної людини з її реальними проблемами та індивідуальними потребами. А робота в межах лише окремого модуля, чітко відведеного поля діяльності (при цифровому контролі й організації), з одного боку, підвищує особисту відповідальність за процес, а з іншого боку – унеможливлює вплив на нього, виключає особисту ініціативу. Ми всі знаємо й про інші небезпеки цифрового суспільства – електронне шахрайство, небезпечні маніпуляції свідомістю (особливо молодих людей, навіть доведення до суїциду), поширення через соцмережі наркотиків та агресивних настроїв, булінг з допомогою цифрових технологій тощо. Це реальність, у якій живемо ми і наші діти.  
Колись в далекому XIX ст. у творчості Е.Т.А. Гофмана з’явилося поняття машинерія. Не в смислі розвитку виробництва машин, а в смислі перетворення людини (або навіть усього суспільства) на певний механізм. Люди в такому випадку подібні на ляльки, які рухаються і виконують тільки те, що потрібно, не замислюючись і не відчуваючи ніяких почуттів. Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер став гротескним утіленням мертвого, механічного світу.
У романі-антиутопії «Ми» (1920) Є. Замятін передбачив появу суспільства, де люди втрачають особисті якості й перетворюються на номери, які повинні бездумно виконувати певні процесі. У повісті-антиутопії «Дивний новий світ» (1932) О. Гакслі продовжив антиутопічні роздуми про наступ цивілізації  на природу й людські стосунки. У романі-антиутопії «1984» (1948) Дж. Орвелл змалював світ тотального контролю і тотальної організації суспільства, де виключається право на людську думку і кохання. Цю низку  прогнозів і попереджень від письменників ХХ ст. можна ще довго продовжувати.
Але як виявилося, ми стикнулися з цими прогнозами набагато раніше, аніж очікували. Четверта індустріальна революція вже йде повним ходом.  Тому кожен із нас і українське суспільство загалом мають знайти певні точки опори, щоб вижити й не загубитися, не втратити свою національну ідентичність і духовне здоров’я, людську гідність і почуття у подіях планетарного масштабу.
Коли в 2011 р. стався вибух на станції Фукусіма, для того, щоб вижити в період глобальних катаклізмів (соціальних, природних, техногенних та ін.), у Японії було розроблено особливу гуманітарну концепцію «зв’язку». Згідно з нею найбільш важливими життєвими компетентностями вважаються  зв’язок із оточуючими (турбота про них, повага, взаємодопомога), а також зв’язок зі світом (уміння вгадувати атмосферу, «читати повітря», тобто відчувати реальний стан світу й адаптуватися до нього). Щоб не втратити власну особистість та ідентичність, японці дбайливо бережуть свої традиції, культуру, літературу. А щоб подолати стреси й напругу в умовах стрімкого високотехнологічного суспільства, відновлюють психічне здоров’я у спогляданні природи та в оточенні натуральних речей.  В освіті й на ринку праці Японії утверджується позитивна модель людини скромної, працьовитої, яка прагне самовдосконалення, веде постійну внутрішню роботу над собою, підтримує дружні стосунках з іншими. Щоб не стати бездумним «гвинтиком» державного механізму, японці змалку вчать дітей умінням і навичкам  самоспостереження, самокерування, саморефлексії й духовного саморозвитку. Одним із таких способів є мистецтво, що увійшло в широкий вжиток японців. Наприклад, усі музеї для учнів, студентів і людей похилого віку в Японії є безкоштовними. Японці єднаються довкола рідної культури, національних звичаїв і традицій. Цей духовний зв’язок дає їм можливість швидко єднатися в моменти лихоліть, трагічних випробувань.  
Власне в кожній розвиненій країні світу наразі відчувають тектонічні зсуви, що відбуваються довкола, і виробляють національні доктрини розвитку економіки на цифровій основі й водночас стратегії управління людським потенціалом.   
Настав час і нам подумати разом з усім цивілізованим світом, як Україні та її молоді впоратися з тими викликами, що принесла Четверта індустріальна революція. І тут напрочуд важливим є питання перебудови й переорієнтації  освіти. Реформування шкільної освіти давно на часі відповідно до тих змін, що відбуваються в глобальному масштабі. Але при тому маємо замислитися над тим, кого ми будемо готувати і до якого суспільства? Чи потрібні нам «гвинтики» державної машини, які будуть сліпо виконувати команди й ні про що не замислюватися? Які життєві компетентності знадобляться незабаром нашій молоді в дорослому житті?
У нових стандартах середньої освіти ми, безперечно, маємо врахувати хід Четвертої індустріальної революції, сформувати вміння й навички роботи із сучасними видами інформації та комунікації (до того ж різними мовами й різними способами). Але водночас слід усвідомити, що в цих стандартах обов’язково повинна бути закладена потужна мистецька й культурна парадигма, зокрема посилення читання художньої літератури України та світу. На перший погляд, видається, що читання літературних творів не має прямого економічного або технічного ефекту. Воно не пов’язано безпосередньо із діджиталізацією, яка сьогодні дуже актуальна. Але водночас художня література й мистецтво мають стати своєрідним духовним порятунком для молоді від безособовості, аморальності, нівеляції людяності в період тектонічної перебудови світу. Це простір свободи. Простір мислення. Простір  індивідуального та національного розвитку. 
Українська література і зарубіжна література містять у собі культурні коди, які дають можливість вільно дихати й розвиватися українському народові, не щезнути в глобальних процесах і катаклізмах. Читання книжок українських та зарубіжних авторів – це спосіб формування національної ідентичності, критичного мислення і виховання почуттів. Без читання художньої літератури ми не зможемо залишитися нацією в добу Четвертої індустріальної революції.
Прочитаймо ще раз «Маленьке авто» Ґійома Аполлінера:  
(…) Ми в’їхали в Париж
Якраз оголошувано мобілізацію
Ми зрозуміли з товаришем
Що це мале авто нас привезло
В нову епоху
Хоч ми були вже зрілі люди
А чулись ніби щойно народились
(Переклад Миколи Лукаша)   

     
Ми теж ніби щойно народились у нову епоху, у якій без книжок неможливо вижити. Тому в наше «маленьке авто» обов’язково треба покласти книжки, які ми будемо читати й перечитувати, обговорювати й насолоджуватися ними, над якими ми будемо плакати й сміятися… Ми будемо слухати шурхіт сторінок, як музику, будемо любити природні й живі речі, про які пишуть у книжках, будемо думати, мріяти, уявляти… Ми будемо дбайливо зберігати книжки, як найвищу цінність, вдихати їх неповторний запах, брати їх скрізь, куди б ми не їхали, ми будемо з ними просто по-людськи жити, і наше життя буде мати яскраві кольори і смисл.

Без книжок не виживе ані кожен із нас, ані наші діти, ані нація. Тому мусимо зробити все, аби Україна читала!


Література

  1. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. What it Means and How to Respond // https://www.foreignaffairs.com/articles/2015-12-12/fourth-industrial-revolution
  1. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. – Geneva: World Economic Forum, 2016. – 198 p.
  1. Schwab K. Shaping the Fourth Industrial Revolution.  – Geneva: World Economic Forum, 2018. – 287 p.
Ольга Ніколенко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, заслужений діяч науки і техніки України

 

Шановні науковці, викладачі, аспіранти, студенти!

Оргкомітет запрошує Вас до участі в науково-практичній конференції, присвяченій питанням художньої літератури XIX-XX століть. Видатний письменник Володимир Галактіонович Короленко, ім’я якого тісно пов’язано з Полтавою і присвоєно Полтавському національному педагогічному університету, завжди боровся у своєму житті й творчості за торжество гуманістичних цінностей. Тому наукові заходи на його честь є гарним приводом для обговорення актуальних проблем літературознавства, ролі художньої літератури XIX-XX століть в сучасній культурі та освіті, різних аспектів славістики в національній та історичній перспективі, методології філології як важливої складової світового гуманітарного простору.

Організатори: Міністерство освіти і науки України; Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка; Slavic-Eurasian Research Center, Hokkaido University (Japan); Полтавський літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка.

План конференції та орієнтовна тематика заходів

11 листопада 2020 року

  • Пленарне засідання «Художня література XIX-ХХ століть у фокусі сучасних літературознавчих досліджень».
  • Робота секцій: «Творчість В.Г. Короленка і культура його часу», «Нове прочитання класичної літератури», «Драматургія XIX-ХХ століть: тенденції та форми», «Динаміка романних форм у літературному процесі», «Лірика на межі XIX – XX століть: національні парадигми», «Сучасні славістичні дослідження в Україні, Європі, Японії».
  • Науково-методичний семінар «Методологія філології: теорії та новітні практики».
  • Культурна програма. Спектакль у Полтавському академічному музично-драматичному театрі імені М.В. Гоголя

12 листопада 2020 року

  • Молодіжні секції «Зарубіжна література в сучасній освіті та культурі», «Феномен В.Г. Короленка як письменника і громадського діяча», «В.Г. Короленко і його епоха».  
  • Публічні лекції та workshops учених-літературознавців для студентів і аспірантів. 
  • Круглий стіл «Філологія і філологи в сучасному світі: обмін досвідом у галузі організації філологічних досліджень і підготовки наукових кадрів».
  • Культурна програма. Екскурсія до Полтавського літературно-меморіального музею В.Г. Короленка. Екскурсія до Полтавського краєзнавчого музею.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка готовий надати Вам для проживання гуртожиток або замовити готель (на Ваше прохання).

Заявку з темою Вашого виступу і вказаною формою заходу просимо надіслати електронною поштою на ім’я одного з секретарів конференції: 1) доцент Тетяна Конєва (для повідомлень слов’янськими мовами)  tmixalov@ukr.net; 2) магістрантка Катерина Ніколенко (для повідомлень англійською, німецькою, французькою мовами) katharina.nikolenko@gmail.com

Форма заявки

Ім’я, прізвище  
Науковий ступінь, посада  
Місце роботи  
Тема виступу  
Захід, у якому Ви бажаєте взяти участь  
Необхідність поселення в гуртожиток або готель (укажіть конкретно)  
Ваші контакти (e-mail, адреса, телефон)  

Після отримання заявки Вам буде надіслано офіційне запрошення за вказаною Вами електронною або поштовою адресою.

Матеріали виступів будуть опубліковані у збірнику матеріалів конференції. Усі учасники отримають сертифікати про участь.

З глибокою повагою відповідальні представники Оргкомітету конференції:

проректор із наукової роботи Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доктор географічних наук, професор Сергій Шевчук;

доктор філологічних наук, професор Ольга Ніколенко (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна);

доктор філологічних наук, доцент Дайсуке Адаті (Slavic-Eurasian Research Center, Hokkaido University, Japan)

III Міжнародна конференція «Північний вітер: скандинавський світ в науці, освіті та культурі України» об’єднала науковців і вчителів із різних країн

7-8 листопада 2019 р. в Полтаві відбулася III Міжнародна конференція «Північний вітер: скандинавський світ в науці, освіті та культурі України». Співорганізатори конференції – Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка (кафедра світової літератури (завідувач Ольга Ніколенко)), кафедра англійської та німецької філології (завідувач Марина Зуєнко)), Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського (методист Валентина Чирка), Університет UCC (Копенгаген, Данія), Товариство дансько-української дружби (Копенгаген, Данія). У конференції взяли участь понад 200 науковців, учителів, аспірантів, студентів з різних регіонів України, Данії, Швеції та інших країн.

У вітальному слові ректор ПНПУ імені В.Г. Короленка Микола Степаненко відзначив важливість укріплення зв’язків між Україною та скандинавськими країнами в галузі науки, освіти, культури, що сприяє розбудові мирного гуманітарного простору, прилученню української молоді до європейських демократичних цінностей. Заступник декана факультету філології та журналістики Ірина Тимінська побажала всім плідної роботи.

Ректор Микола Степаненко та учасники конференції тепло привітали зі світлими ювілеями людей, які зробили вагомий внесок у розвиток викладання зарубіжної літератури в Україні – кандидата філологічних наук, доцента Ярослава Вовка (Полтава) і вчителя-методиста Ольгу Гузь (Кропивницький).

На пленарному засіданні виголосили доповіді доктор філологічних наук, професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Тетяна Матвєєва («Скандинавські мотиви в прозі О. Кобилянської: константи й трансформації»), доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Лідія Мацевко-Бекерська («Життя vs загадка: інтенційно-рецептивні горизонти прози Юстейна Ґордера»), доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Ольга Ніколенко («Парадигми любові й самотності у творах Ульфа Старка»), учитель-методист Скандинавської гімназії м. Києва Олена Семенюк («Як подолати підліткові страхи й комплекси: рецепт від Аудгільд Сульберґ»).

Особливими гостями конференції стали делегація вчителів з м. Кропивницького та Кіровоградської області (під керівництвом методиста Наталії Романовської), група вчителів і учнів Скандинавської гімназії м. Києва.

У межах конференції на базі Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури, аудиторії українсько-японської дружби «Sakura» працювали наукова платформа, молодіжна платформа, онлайн-платформа (за участі науковців із Данії та Швеції – professor Hans Albin Larsson (Lund, Sweden), PhD in sociology Lennart Ravn Heerwagen (UCC, Copenhagen, Denmark), professor Janina Orlov (Department of Culture and Aesthetics, Stockholm University, Sweden), Ulf Stark’s wife).

На базі Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти працювала методична платформа, на якій науковці, методисти, вчителі м. Полтави й Полтавської області, м. Кропивницького й Кіровоградської області, Закарпатської області, м. Львова та з інших регіонів обмінялися досвідом та новими технологіями в галузі викладання зарубіжної літератури. На методичній платформі виступили: кандидат філологічних наук, доцент І.Б. Кушнір (Львів), кандидат філологічних наук, доцент Ольга Орлова (Полтава), методисти В.В. Чирка (Полтава), Н.І. Романовська (Кропивницький), І.В. Горобченко (Кременчук Полтавської обл.), учителі О.О. Гузь, С.М. Небога, В.К. Рибальченко, Н.В. Рябуха (Кропивницький), В.Г. Туряниця (Свалява Закарпатської обл.), О.Г. Гетьман, А.Л. Жигалюк, Н.Л. Рубаненко (Бобринець Кіровоградської обл.), А.О. Іващенко (Полтавська обл.), К.С. Ніколенко (Полтава) та інші.

У конференції взяли участь головні редактори всеукраїнських фахових видань «Зарубіжна література в школах України» (Дмитро Лебедь), «Всесвітня література в сучасній школі» (Ірина Горобченко, Олександр Каєнко).

Інформаційний партнер конференції – журнал «Зарубіжна література в школах України» (головний редактор і видавець Дмитро Лебедь).

Учасники конференції відвідали Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», Музей-садибу І.П. Котляревського, переглянули виставу «Наталка Полтавка» за п’єсою І.П. Котляревського в Полтавському академічному обласному музично-драматичному театрі імені М.В. Гоголя).

Із програмою конференції, доповідями та презентаціями іноземних партнерів можна ознайомитися на веб-сторінці Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка:

http://pnpu.edu.ua/ua/north_wind_2019.php

Підручник
із зарубіжної літератури для 6 класу авторського колективу під керівництвом
Ольги Ніколенко (К.: Грамота, 2019. – 240 с.)

Нещодавно
вийшов із друку підручник із зарубіжної літератури для 6 класу (К.: Грамота,
2019). Автори – Ольга Ніколенко, Людмила Ковальова, Вікторія Туряниця, Ольга
Орлова, Дмитро Лебедь. Підручник доповнений відповідно до навчальної програми
із зарубіжної літератури (зі змінами 2017 р.), а також концепції Нової
української школи. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Разом із
гоголівськими героями – Вакулою та Оксаною, які подають приклад шляхетності,
мужності й любові, учні зможуть поринути у захопливий світ художньої
літератури.

Мета
видання – формування предметних і ключових компетентностей школярів у процесі
вивчення класичних і сучасних творів, прилучення молоді до читання найкращих книжок
світу. У підручнику вміщено інформацію про письменників та культуру різних
народів, художні тексти, а також QR-коди, які дадуть змогу учням скористатись авторськими
експрес-уроками, мультимедійним посібником та іншими
матеріалами, що розміщені у вільному доступі.

До
підручника створено «Зошит для контрольних робіт» (автори Ольга Ніколенко,
Лідія Зіневич-Боруцька, Галина Павлікова, Катерина Ніколенко; К.: Грамота,
2019).

Авторський
колектив під керівництвом Ольги Ніколенко просить Міністерство освіти і науки
України залишити зарубіжну літературу та українську літературу як важливі
світоглядні предмети в системі середньої освіти. Без книжок неможливо побудувати
демократичну державу!

Тривога вчителя і учнів за долю зарубіжної літератури

 Зарубіжна література, як предмет, може щезнути з навчальної програми… Важко передати мої почуття, викликані цим повідомленням. Здивування, обурення, розгубленість чи все разом взяте, що не має окремої назви? Хотілося сприйняти це як немудрий жарт і сказати собі: «Такого не може бути». Проте чомусь на думку постійно спливала заява відомої телеведучої про маловартість рідної мови, бо «вона нікого не нагодує». Якщо в нашій державі публічній людині можна безкарно висловлювати подібні гасла, чого ж простіше українських школярів позбавити предмета, який не лише несе їм знання, а й, що набагато важливіше, творить душу, формує світогляд, відкриває світ, допомагає зрозуміти людей та знаходити друзів і однодумців в інших країнах.

 Зарубіжна література може щезнути? Якщо так станеться, як же я і тисячі інших учителів пояснимо цей факт своїм вихованцям? Промовчимо чи визнаємо свою неспроможність захистити предмет? Запропонуємо скорочені тексти (вони і тепер вже часто скорочені!) і зустрічі з улюбленими авторами та героями лише на уроках позакласного читання: «Галопом по Європі і не тільки?» В кращому випадку учні будуть рахувати нас боягузами і лицемірами. В гіршому – бездіяльність і деструктивне мислення урядовців і педагогів травмує свідомість підлітків і неминуче «створить» невиліковних моральних калік.

 Зарубіжна література для української молоді – це невідкладна потреба духовного розвитку. Рамки нашого менталітету довгий час були стягнуті «залізним» кордоном та ідеологічними колючими дротами, і тому ми є в чомусь обмеженими, незважаючи на багатство культури рідного краю.

 За роки своєї педагогічної діяльності я часто спостерігала, як під впливом дивовижних творів зарубіжної літератури та життєдайної екзистенції світового мистецтва мої учні ставали кращими і сильнішими. Під час Революції Гідності учениця Шніцар Юлія читала в школі свої поезії, які відзначалися яскравою громадянською позицією. Протистояння патріотів і злочинної влади на той час було невизначеним, тому деякі однокласники і вчителі застерігали юнку від можливих неприємностей. Моє серце повнилося гордістю, коли вона відповіла слабкодухам: «Ви читали Шекспіра? Знаєте як вчинив Гамлет? «Бути чи не бути?.. Бути!»

 У 2018 році нашу школу закінчила Русановська Марія, учасниця і переможниця чисельних районних та обласних конкурсів і олімпіад. Дівчина часто говорить, що моральним еталоном для неї є рибалка Сантьяго та його «кодекс честі». Робота учениці за повістю Хемінгуея

« Старий і море» отримала перемогу на районному конкурсі «Книга, яку варто прочитати». До слова, названі випускниці нашої школи, і не лише вони, продовжують навчання на філологічному факультеті Львівського національного університету імені І. Франка. Молодий науковець того ж навчального закладу аспірантка Шума Лілія є фанаткою середньовічної європейської поезії. Студентка акторського факультету Кузіна Вікторія дебютувала на сцені шкільного театру в складі гуртка «Невизнані генії»,

і це визначило її подальшу долю…

 Зарубіжна література… Не всі, хто вчить цей предмет, виберуть його своєю професією. Але це не привід вилучати його з шкільної програми.

 Тисячі років сотні митців розсипали коштовні камені душ на сторінках своїх творів, щоб читачі, збираючи їх, закладали міцні підвалини для Духу, який неодмінно приведе нас до Абсолютного Добра.

 Хто з нас візьме на себе відповідальність позбавити учнівську молодь такої можливості?

Учитель – методист

Кам’янобрідської ЗОШ І-ІІІ ст.

імені Петра Андрусіва

Яворівської районної ради

Львівської області

Наумко Тетяна Анатоліївна

Пропозиції до проєкту Державного стандарту базової середньої освіти (2019) від відділу навчання мов національних меншин і зарубіжної літератури Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України

Внести до Проєкту такі зміни:

  1. У пунктах 10 і 12 конкретизувати поняття «літератури»,  чітко назвавши його складники: українська література, зарубіжна література, зокрема п. 10 подати у такій редакції:

«Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями: мовно-літературна (українська мова, мови відповідних корінних народів і національних меншин; українська література, зарубіжна література; українська мова та література для корінних народів і національних меншин (для мов Європейського союзу та кримськотатарської мови),іншомовна освіта);

п. 12 подати у такій редакції:

«Мовно-літературна освітня галузь охоплює українську мову, мови відповідних корінних народів і національних меншин, українську літературу, зарубіжну літературу, українську мову та літературу для корінних народів і національних меншин (для мов Європейського союзу та кримськотатарської мови), іншомовну освіту. Метою вивчення української мови, мов відповідних корінних народів і національних меншин, української літератури, зарубіжної літератури, української мови та літератури для корінних народів і національних меншин є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей…».

  • Подати в Додатку 12 (Базовий навчальний план для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання) зарубіжну літературу як складник  мовно-літературної галузі.

Схвалено на засіданні відділу навчання мов національних меншин і зарубіжної літератури Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук  України, протокол № 7 від 21 червня 2019 р.

Всеукраїнська спілка вчителів-словесників

ЯК І ЧОМУ НА САЙТІ МОН УКРАЇНИ ПОМІНЯЛИ КІНЦЕВИЙ ТЕРМІН ПОДАЧІ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ПРОЄКТУ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (2019)?

12 червня 2019 року на сайті Міністерства освіти і науки України було опубліковано ПРОЄКТ Державного стандарту базової середньої освіти.

Того дня в преамбулі на сайті МОН було зазначено: 

Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 25 липня 2019 в письмовому вигляді та електронною поштою за адресами:

Міністерство освіти і науки України, проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135;

e-mail: linnyk@mon.gov.ua, r.shyyan@gmail.com.

Та сама дата – 25 липня 2019 року – була зафіксована на інших освітніх сайтах, зокрема на сайті Освіта.ua

http://osvita.ua/school/reform/64845/

Так само на сайті Педрада. Портал освітян України (розділ Новини) було теж зазначено кінцевий термін подачі пропозицій – 25 липня 2019 року

https://www.pedrada.com.ua/news/4947-noviy-derjavniy-standart-bazovo-seredno-osvti-gromadske-obgovorennya

На сайті Асоціація міст України (розділ Освіта) також знаходимо дату 25 липня 2019 р. як кінцевий термін пропозицій для освітян. 

https://www.auc.org.ua/novyna/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi

І на сайті Шкільне життя (розділ Анонс) та сама дата – 25 липня 2019 року.

         Навіть на сайті Нова українська школа (розділ Новини) була вказана дата 25 липня 2019 року.

         На сайтах Департаментів освіти і науки обласних державних адміністрацій виявилася та сама дата – 25 липня 2019 року. Наприклад: Департамент освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації (розділ Новини).

https://deponms.carpathia.gov.ua/news/ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-proponue-dlia-gromadskogo-obgovorennia-proekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti

Департамент освіти Харківської міської ради (розділ Новини) – дата 25 липня 2019 р.   

http://www.kharkivosvita.net.ua/news/7202

Відділ освіти Харківської районної державної адміністрації (розділ Новини) – дата 25 липня 2019 р.  

http://khar-rvo.org.ua/index.php/5266-prhl

Відділ освіти Зміївської райдержадміністрації – дата 25 липня 2019 р.  

http://osvita-zm.org.ua/rozroblenyy-novyy-standart-bazovoi-seredn-oi-osvity/

Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Гусятинської районної державної адміністрації – дата 25 липня 2019 р.   

https://husiatyn-osvita.gov.ua/news/08-45-05-13-06-2019/

Сайт Юрліга. Ліга: Закон. Право знати – дата 25 липня 2019 р.  

https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/186964_rozrobleno-standart-bazovo-seredno-osvti

АЛЕ ЗГОДОМ КІНЦЕВИЙ ТЕРМІН ПОДАЧІ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ПРОЄКТУ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ БУЛО ЗМІНЕНО НА 25 ЧЕРВНЯ 2019 РОКУ!

Ось така інформація розміщена нині на сайті МОН України: 

Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 25 червня 2019 в письмовому вигляді та електронною поштою за адресами:

Міністерство освіти і науки України, проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135;

e-mail: linnyk@mon.gov.ua, r.shyyan@gmail.com.

У всіх, хто стежить за обговоренням цього ПРОЄКТУ, виникає логічне питання: ЯК, ЧОМУ І КИМ БУЛО ЗМІНЕНО КІНЦЕВУ ДАТУ ПОДАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ПРОЄКТУ?

Можливо, комусь у Міністерстві освіти і науки України не сподобалося, що освітяни активно обговорюють цей ПРОЄКТ? Що вони почали надсилати до Міністерства свої пропозиції й зауваження? Педагогічна громадськість заявляє про порушення процедури обговорення Державного стандарту базової середньої освіти і порушення принципу демократизму в освіті.

Голова ГО «Всеукраїнська спілка вчителів-словесників»  Л.П. ЮЛДАШЕВА

Секретар                                                                                   С.О. ТІХОНЕНКО

28 червня 2019 р.

Всеукраїнська спілка вчителів-словесників

Відкритий лист Міністру освіти і науки України

Шановна Ліліє Михайлівно!

Вибраний курс МОН України переконливо свідчить про необхідність перегляду окремих підходів до навчання. Етапним у цьому процесі мало стати створення Стандарту базової і середньої освіти. Скориставшись запрошенням Міністерства освіти і науки України взяти участь в обговоренні проєктуДержавного стандарту базової середньої освіти, оприлюдненого на сайті МОН України 12 червня 2019 року (https://mon.gov.ua/ua/news/ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti), уважаємо за необхідне висловити деякі свої міркування.

Безперечно, позитивним є те, що в пропонованому проєкті імплементовано компетентнісний підхід в контексті положень Нової української школи, визначено основні вимоги до обов’язкових результатів навчання. Натомість окремі частини проєкту сформульовані не чітко, позбавлені конкретики, деякі фрагменти суперечливі та неузгодженні. Передовсім це стосується мовно-літературної галузі освіти, саме ці частини проєкту потребують ґрунтовного доопрацювання.

Зокрема має бути уточнено формулювання 3 пункту проєкту. Так, формулювання навчальний предмет (інтегрований курс) відображає тотожність цих понять, що не відповідає дійсності. Логічно було б написати навчальний предмет або інтегрований курс.

У пункті 10 проєкту зазначено : «10. Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна (українська мова, мови відповідних корінних народів і національних меншин; літератури; українська мова та література для  корінних народів і національних меншин (для мов Європейського союзу та кримськотатарської мови),іншомовна освіта)…». У цьому разі некоректно побудовано речення, що призводить до неоднозначності його тлумачення. Доцільно скоригувати частину речення: українська мова, мови відповідних корінних народів і національних меншин; українська література, зарубіжна література, літератури корінних народів і національних меншин.  Аналогічно у Додатку 1 (Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, мови відповідних корінних народів і національних меншин, літератури) конкретизації потребує слово «літератури»: українська література, зарубіжна література, кримськотатарська література тощо. Уважаємо таку конкретизацію необхідною, оскільки саме це унеможливить ризики різнотлумачення.

Також потребує коригування Додаток 12, де до мовно-літературної освітньої галузі зараховано лише українську мову та літературу й іншомовну освіту. Поза увагою залишилась зарубіжна література, яка не належить ні до компонента «українська мова і література», ні до компонента «іншомовна освіта». Звертаємося з проханням унести зміни та виправити цю неточність у формулюванні, розширити перелік складників мовно-літературної галузі освіти, як-от:

Назва освітньої галузі, у тому числі:

українська мова і література

зарубіжна література

іншомовна освіта

А також необхідно виділити години для вивчення зарубіжної літератури. Аналогічні правки потрібно зробити й у наступних додатках.

У проекті навіть немає згадки про предметні компетентності. Доречно було б вказати в Стандарті, що під час вивчення конкретних предметів також формуються предметні компетентності, які конкретизовано в навчальних програмах.

УВАЖАЄМО: винесений на обговорення проєкт потребує серйозного доопрацювання і коригування окремих положень задля досягнення чіткості та конкретики. До роботи над доопрацюванням проєкту варто долучити фахівців, які мають позитивний досвід творення таких документів, зокрема доктора філологічних наук, професора О. М. Ніколенко, представників учительської спільноти.

Із повагою

Голова Всеукраїнської спілки

учителів-словесників                                                   Л. П. Юлдашева

Секретар                                                                       С. О. Тіхоненко

uchitel.slovesnyk@gmail.com

Міжнародна науково-практична конференція 
XI
КОРОЛЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ.
МОЛОДІЖНІ КОРОЛЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ
11-12 листопада 2020 року

Важливі події

Новини

Тисяча журавлів. Copyright © 2020
Створення сайтів - студія «ВЕБ-СТОЛИЦЯ»